Пілят Тадеуш

ПІЛЯ́Т Тадеуш (08. 09. 1844, с. Гумніска, нині у складі м. Тарнув, Польща — 09. 01. 1923, Львів) — право­знавець. Брат Романа і Владислава Пілятів. Доктор права (1867). Закінчив Львівську гімназію. Ви­вчав право у Львівському (1862—66) та Яґел­лонському (м. Краків, нині Польща) університетах. 1867—72 працював у Львівському намісництві. Отримав нострифікацію з економічної політики (1870) і статистики (1871). У 1872 від­ряджений від Галицького кра­йового від­ділу до Статистичного бюро в Берліні. Від 1869 — приват-доцент, від 1872 — над­звичайний, від 1878 — звичайний професор ав­стрійського адміністративного права, науки адміністрації і статистики, водночас 1880—81, 1884—85, 1889—90, 1900—01 — декан, 1881—82, 1885—86, 1890—91, 1901—02 — продекан юридичного факультету, 1886—87 — ректор, 1887—88 — проректор Львівського університету. Досліджував про­блеми адміністративного права і статистики. Засновник і голова Кра­йового статистичного бюро у Львові (1873—1920), посол до Галицького кра­йового сейму (1876—1914), керівник бюро Кра­йового від­ділу у справах вихідців з Галичини у Відні (1914—15). Член Польського народного комітету (від 1918). Почесний професор Львівського університету (1909).