Погорина
ПОГОРИ́НА — давньоруська волость. Розташовувалася у басейні р. Горинь (притока Прип’яті, басейн Дніпра). Географічно й політично тяжіла до Волині, від кінця 1070-х рр. належала до Волинського князівства Ярополка Ізяславича. Після його загибелі (1086) великий князь київський Всеволод Ярославич приєднав П. до київського великокнязівського домену. У середині 12 ст. за неї змагалися київські, суздальські, волинські князі. Тоді П. стала удільним князівством, в якому правив онук Володимира Мономаха Володимир Андрійович (сидів у м. Дорогобуж). Після смерті Володимира (1170) П. увійшла до складу Луцького князівства. Літописи називають такі міста П.: Дорогобуж, Пересопниця, Бужськ, Шумськ, Тихомль, Вигошів, Гнойниця. Нині територія давньої П. входить до складу Рівненської, Тернопільської, Хмельницької областей.
М. Ф. Котляр