Погорілко Олександр Костянтинович

ПОГОРІ́ЛКО Олександр Костянтинович (07(19). 08. 1848, Санкт-Петербург — 24. 12. 1912(06. 01. 1913), м. Кисловодськ, нині Ставропольського краю, РФ, похований у Харкові) — фахівець у галузі міського господарства, фізик. На­вчався у 5-й Санкт-Петербурзькій і 3-й Харківській гімназіях, закінчив фізико-математичний факультет Харківського університету (1871), де був залишений для під­готовки до зва­н­ня професора. 1873 захистив дисертацію «О соотношении между показателем преломления света и другими свойствами тел» (отримав право обі­ймати посаду приват-доцента), 1878 — «Ис­следование некоторых частных случаев движения жидкостей» (ступінь магістра фізики). Стажувався у німецьких фізиків Г. Гельмгоца та Ґ. Квінке. Водночас від 1885 — адʼюнкт-професор Харківського технологічного ін­ституту. Наукові дослідже­н­ня: загальна фізика, механічна теорія теплоти, термодинаміка, теорія динамо-електричних машин, теорія електрики, електротехніка. Член фізико-хімічної секції, товариш голови Товариства дослідних наук при Харківському університеті (1891). Від 1900 — міський голова Харкова (тричі пере­обирали). Об­ґрунтував необхідність пере­ходу від стихійного роз­витку комунального господарства міста до роз­робле­н­ня чітких планів на тривалу пер­спективу та проєктів модернізації; ініціював фінансува­н­ня ґрунтовних наукових досліджень з історії Харкова та статобстежень міського господарства; сприяв залучен­ню позик для роз­витку міського господарства, роз­роблен­ню регламенту роботи міської думи. Під його керівництвом у Харкові почало діяти трамвайне сполуче­н­ня, роз­горнули прокла­да­н­ня ка­налізації, викупили у міську власність водогін, унормували міське будівництво. Засновник «Известий Харьковской городской думы» (1907—17). Брав активну участь у під­готовці реформи місцевого самоврядува­н­ня в Російській імперії (1908—12). Під­тримував рух за виділе­н­ня міст у само­стійні земські одиниці.

Завантажити статтю