Фаловський Адам
ФАЛО́ВСЬКИЙ Адам (Fałowski Adam; 21. 07. 1951, м. Новий Сонч Краківського, нині Малопольського воєводства, Польща) — польський славіст. Доктор габілітований (1997), професор (2003). Почесний доктор Чернівецького університету (2007). Відзнака Міністерства освіти і науки Польщі «Złoty Krzyż Zasługi» (2005). Закінчив Яґеллонський університет у Кракові (1974) й докторантуру при ньому (1978), вищі курси української мови в Міжнародній школі україністики (Київ, 1992). Від 1978 працював в Інституті східнослов’янської філології Яґеллонського університету: в. о. завідувача (1997–99), завідувач (2003–21) кафедри україністики, директор Інституту (2012–14). Засновник, головний і науковий редактор (2003–23) часопису «Studia Ruthenica Cracoviensia» — видавничої серії відділу українознавства цього Інституту. Водночас був ад’юнктом Університету імені Я. Панноніуса (м. Печ, Угорщина, 1989), професором Лодзького університету (1998–2004), директором славістичних студій у Вищій професійній школі імені Я. Ґродка (м. Сянок, 2002–06), професором Східноєвропейського (м. Перемишль, 2006–11) та Краківського педагогічного (2008; усі — Польща) університетів, де був організатором україністичних студій. Голова Польського відділення Міжнародної асоціації україністів (від 2016).
Наукова діяльність: лінгвістична славістика та лінгвокультурологія, зокрема діахронічне мовознавство, що проєктується на східнослов’янські мови, польську мову й деякі інші слов’янські мови (чеську, словацьку, старослов’янську, серболужицьку, хорватську тощо), а також на деякі діалекти (лемківський). Особливу увагу Ф. фокусує на етимологійних, етнолінгвістичних розвідках, проблемах історичної лексикології та діалектології, студіях, присвячених феномену табуїзації мовлення. У сфері зацікавлень ученого й україністична проблематика, що передусім пов’язано з відкриттям спеціальності «українська філологія» в Яґеллонському університеті (1991) й утворенням кафедри україністики (1994). Проблеми українського мовознавства були об’єктом ретельного дослідження вченого: студіювання пам’яток старовини української мови, вивчення історії української мови та її лексичної системи в історичному ракурсі (16–19 ст.), української лексикографії 18–19 ст., історії української лінгвістичної думки, а також історії українсько-польських мовних взаємин.
Додаткові відомості
- Основні праці
- Kształtowanie się kategorii superlatywu przymiotników w tekstach ruskich i ruskocerkiewnych XI–XVII w. Wrocław, 1984; Українська мова в Словнику Катерини II // Мовознавство: Доп. та повідомлення на IV Міжнародному конгресі україністів. К., 2002; Język ruskiego przekładu katechizmu jezuickiego z 1585 roku. Kraków, 2003; Język ukraiński // Słowiańskie języki literackie. Rys historyczny. Kraków, 2011; Słownik etymologiczny polszczyzny potocznej. Warszawa, 2022; Ile jest słów pochodzenia ukraińskiego w języku polskim? // LingVaria. 2023. Т. 18/1.
Рекомендована література
- Prof. dr hab. Adam Fałowski badacz języków wschodniosłowiańskich. Słowo u Słowian. Wpływ języków sąsiadujących na rozwój języka ukraińskiego. Studia leksykalne // Studia Ruthenica Cracoviensia. 2016. Т. 11;
- Słowem przenikanie. Szkice o języku i kulturze // Там само. 2022. Т. 13.