Попенко Ірина Костянтинівна
ПОПЕ́НКО Ірина Костянтинівна (14. 02. 1953, Вінниця) — графік, графічна дизайнерка, живописець. Дружина О. Попенка. Членкиня НСХУ (1985). Закінчила Московське вище художньо-промислове училище (1978; викладачі В. Волошко, Б. Рахманінов, С. Смирнов). Працювала на Вінницькому художньо-виробничому комбінаті (1978—96); керівником відділу реклами, дизайнером у корпорації «Advanced Electronic Support Products — East Europe» (США, 1996—2003); старшим викладачем Київського університету культури та мистецтв (2007—11). У 1980-х рр. співпрацювала з видавництвами «Плакат» (Москва) та «Політвидав» (Київ). Основні галузі — соціальний і рекламний плакат, живопис у реалістичному стилі. Плакатам П. притаманна гострота думки, влучність її візуального втілення, розмаїтість засобів виразності, майстерність володіння графічними техніками. Сюжети станкового живопису містять поєднання сакрального та реального, яскравість емоцій та надзвичайне багатство кольорової гами. Учасниця всеукраїнських, всесоюзних і міжнародних виставок плаката від 1982. Персональні — у Вінниці (2013, 2017, 2023). Роботи П. відзначено преміями на конкурсах плаката, зокрема Всесоюзному «СРСР — 60 р.» (Москва, 1982), Міжнародному конкурсі-виставці «Братство, дружба, співробітництво» (Варшава; Москва), Всеукраїнському «Земля і люди» (Київ, обидва — 1984), Міжнародному «Освенцім застерігає» (м. Освенцім, Польща, 1985), конкурсі-виставці «Всесоюзна вітрина політичного плаката» (Одеса, 1985, дві премії), всеукраїнських «12-й Всесвітній фестиваль молоді» (Київ, Москва, 1985) та «Етнос. Майбутнє минулого» (Київ, 1990). Деякі твори зберігаються в Дирекціях художніх виставок у Києві, Варшаві, Москві, Державному музеї Аушвіц-Біркенау (м. Освенцім, Польща), Музеї дорожньої поліції (Осло).
Додаткові відомості
- Основні твори
- плакати — «Це твоя земля, сину!», «Володарем світу буде праця!» (обидва — 1982), «Твоя земля — твоє багатство!» (1983), «Дружба і братство — велике багатство», «Нацизм = злочин!», «Пам’ятаємо», «Твоя земля — твоє багатство» (усі — 1984), «Вірую в безсмертя народної душі!», «Здрастуй, фестивалю!», «Іванко, Марійко, кохайтеся та роду свого не цурайтеся» (усі — 1985); живопис — «Золотий перетин» (1995), «Анна і Амадео» (2011), «Бузкові аромати» (2013), «Із прогулянки» (2017), «Блакитний передзвін» (2023).
Рекомендована література
Фотоілюстрації
Завантажити статтю
Людина 
