Посулля
ПОСУ́ЛЛЯ — історичний регіон. Знаходиться у басейні р. Сула (ліва притока Дніпра). Назва «П.» згадана в Іпатіївському літописі при описі подій 1125 і 1138. П. увійшло до Київської Русі наприкінці 10 ст., коли за наказом київського князя Володимира Святославича вздовж правого берега Сули збудували низку фортець (зокрема Воїнь, Лубно, Ромен), що утворили прикордонну оборонну лінію проти печенігів, а згодом — половців. Від 2-ї пол. 11 ст. П. — у складі Переяславського князівства. Після монголо-татарської навали воно втратило осіле населення й увійшло в зону татарських кочовищ. Від 2-ї пол. 14 ст. П. належало Великому князівству Литовському. У 16 ст. ця територія відома як «уходи» — угіддя, де міщани Канева займалися мисливством, рибальством і бортництвом. Нова землеробська колонізація «пустині Сули» почалася після 1590, коли П. стало власністю князів Вишневецьких. 2007 створено «Посулля» Державний історико-культурний заповідник, що охороняє кілька об’єктів різних епох і типів на території Роменського р-ну Сумської обл.
Рекомендована література
- Лазаревский А. Лубенщина и князья Вишневецкие // Киевская старина. 1896. № 1;
- Коринный Н. Н. Переяславская земля. Х — первая половина XIII века. К., 1992;
- Моргунов Ю. Ю. Древнерусские памятники поречья Сулы. Курск, 1996.
Завантажити статтю
