ПОСУ́ЛЛЯ — історичний регіон. Знаходиться у басейні р. Сула (ліва притока Дні­пра). Назва «П.» зга­дана в Іпатіївському літописі при описі подій 1125 і 1138. П. уві­йшло до Київської Русі на­прикінці 10 ст., коли за наказом київського князя Володимира Святославича вздовж правого берега Сули збудували низку фортець (зокрема Воїнь, Лубно, Ромен), що утворили прикордон­ну оборон­ну лінію проти печенігів, а згодом — половців. Від 2-ї пол. 11 ст. П. — у складі Пере­яславського князівства. Після монголо-татарської навали воно втратило осіле населе­н­ня й уві­йшло в зону татарських кочовищ. Від 2-ї пол. 14 ст. П. належало Великому князівству Литовському. У 16 ст. ця територія ві­дома як «уходи» — угі­д­дя, де міщани Канева за­ймалися мисливством, рибальством і бортництвом. Нова землеробська колонізація «пустині Сули» почалася після 1590, коли П. стало власністю князів Вишневецьких. 2007 створено «Посу­л­ля» Державний історико-культурний заповід­ник, що охороняє кілька обʼєктів різних епох і типів на території Роменського р-ну Сумської обл.