ПРИТИ́КІН Лев Маркович (10. 02. 1946, Дні­пропетровськ, нині Дні­про — 11. 11. 1999, там само) — фізико-хімік. Доктор хімічних наук (1988), професор (1989). Закінчив Дні­пропетровський хіміко-технологічний ін­ститут (1968). Працював керівником групи Всесоюзного НДІ полімерних клеїв (м. Кіровакан, Вірменія, 1968–71); на під­приємствах Дні­пропетровська: 1971–72 — начальник хімічного цеху ВО № 3, 1973–83 — начальник центральної заводської лабораторії заводу хімічних виробів; 1983–88 — старший науковий спів­робітник Всесоюзного НДІ хімічних ре­активів та особливо чистих хімічних речовин; 1988–99 — професор кафедри хімії Придні­провської академії будівництва та архітектури (обидва — Дні­пропетровськ). Наукові дослідже­н­ня: органічна і фізична хімія, фізика низько- та високомолекулярних сполук; теорія адгезійних і поверх­невих явищ у конденсованих фазах; історія та методологія хімічних наук, категоріальний апарат системного аналізу в сучасному природо­знавстві. Сформулював загальну теорію отрима­н­ня адгезійних сполук твердих тіл і рідин, вина­йшов комплекс адгезійно-чутливих параметрів полімерів та роз­робив нові методи їх роз­рахунку.