Панафутін Георгій Іванович

ПАНАФУ́ТІН Георгій Іванович (01. 04. 1866, м. Самара, Росія — 1921, за ін. даними — 1922, м. Катеринослав, нині Дні­про) — архітектор. Закінчив Санкт-Петербурзький ін­ститут цивільних інженерів (1893). Від­тоді працював на будівництві залізниць: спочатку Миколаївської у Санкт-Петербурзі, 1896—1901 — Катерининської (нині Придні­провська) у м. Бердянськ (нині Запорізької обл.) та Катеринославі. 1901—21 — архітектор, викладач курсу архітектури, засновник кабінету будівельного мистецтва Катеринославського гірничого ін­ституту; водночас 1902—15 — у будівельному від­ділі Катеринославського губернського правлі­н­ня; 1918—21 — керівник архітектурного від­діле­н­ня Єврейського політехнічного ін­ституту. За­стосовував форми неоренесансу, неокласицизму, неоампіру, т. зв. це­гляного стилю, неоросійського стильового напряму. Серед реалізованих проєктів — залізничний вокзал, паровозне депо, житлові будинки залізничників, складські споруди та інші станційні обʼєкти у Бердянську (1896—98; у 1943 вокзал був зруйнований, до 1948 від­будований), залізничний вокзал у с-щі Пʼятихатки (нині місто Камʼянського р-ну Дні­пропетровської обл., 1898), виробничі будівлі на залізничній ст. Катеринослав (1898—1901); обласний музей імені О. Поля (нині головний корпус історичного музею імені Д. Яворницького, 1903—04), поштово-теле­графна контора (1903—05), ансамбль будівель лікарні Товариства Червоного Хреста (1910—11), роз­шире­н­ня комплексу гірничого ін­ституту (корпуси: адміністративний, газового заводу, кафедри геодезії та маркшейдерського мистецтва, квартир викладачів, машин­ної, механічної та електротехнічної лабораторій; 1907—15), низка приватних житлових будинків у Катеринославі; будинки ка­значейства у м. Бахмут (нині Донецької обл.) та м-ку Нікополь (нині місто), винні склади у містах Верх­ньодні­провськ (нині Камʼянського р-ну) та Павло­град (усі — Дні­пропетровської обл.).

Фотоілюстрації

×

❮ ❯

Завантажити статтю