Панпулов Арон Самуїлович
ПАНПУ́ЛОВ Арон Самуїлович (1872, м. Євпаторія Таврійської губ., нині АР Крим — після 1939) — архітектор. З походження караїм. Закінчив Санкт-Петербурзький інститут цивільних інженерів (1898). Працював на початку 20 ст. в Одесі. Від 1902 — технік при канцелярії, від 1907 — архітектор Одеського градоначальства. Використовував форми модерну та модернізованих історичних стилів. Серед реалізованих проєктів у Одесі — прибуткові будинки С. Телала на розі вулиць Розкидайлівська, № 1 та 10-го квітня (західний, 1899), на розі вулиць Розкидайлівська, № 1 та І. Мечникова, № 64 (східний, 1911), на вулиці Гулєва (пізніше Л. Толстого), № 13 (1913–14), Н. Мангуби на розі вулиць Ковальська, № 25 і Спиридонівська, № 19 (1902), Я. Наума на Військовому узвозі, № 3 (1911–12), І. Ходжаша на Олександрівському проспекті, № 23 (1912), Караїмського товариства на розі вулиць Троїцька, № 33 і Рішельєвська, № 31 (1912–13), театр «Рішельєвський» на вулиці Рішельєвська, № 45 (1913, співавтор Є. Смідович). Був членом Одеського відділення Російського технічного товариства. 1910 брав участь у роботі 4-го з’їзду російських зодчих. 1920 емігрував у Туреччину. Пізніше оселився в Парижі.
Рекомендована література
- Тимофієнко В. Зодчі України кінця 18 — початку 20 століть. К., 1999.