Петрук Роман Ігорович
ПЕТРУ́К Роман Ігорович (14. 10. 1991, Луцьк) — живописець, графік. Заслужений діяч мистецтв України (2019). Доцент (2021). Премії імені В. Зарецького (2012, 2014), імені В. Пузиркова (2013), імені К. Єлеви (2014), імені М. Дерегуса (2016). Член НСХУ (2015). Закінчив Національну академію образотворчого мистецтва і архітектури (Київ, 2015; майстерня М. Стороженка), асистентуру-стажування при ній (2018; керівник О. Цугорка). Від 2018 — доцент Київської академії декоративно-прикладного мистецтва і дизайну. Працює в галузях живопису, графіки, монументально-декоративного та сакрального мистецтва, писанкарства. Творчість вирізняється тяжінням до образно-філософських узагальнень, багатожанровою романтико-пасторальною сюжетикою, довершеністю композиційного вирішення, делікатним кольоризмом. Створює переважно психологічні портрети й ліричні пейзажі, де поєднує класичну школу рисунка й живопису з експресивно-символічною манерою та застосуванням авторських технік. Учасник всеукраїнських і міжнародних мистецьких виставок від 2013. Персональні — в Луцьку (2011, 2014, 2019–20), Острозі, Чернігові (обидві — 2017), Одесі (2018), Києві (2018–19, 2021). Деякі роботи зберігаються у Волинському краєзнавчому музеї (Луцьк), Запорізькому художньому музеї, Музеї М. Стороженка (с. В’язове Конотопського р-ну Сумської обл.). Автор наукових праць із історії українського мистецтва, зокрема про персоналії художників другої половини 20 — початку 21 ст. Експерт Українського культурного фонду (2020–23).
Додаткові відомості
- Основні твори
- живопис — «Біла ніч», «Зима» (обидва — 2011), «Дарунок гетьмана Мазепи», «Старе місто», «Музика» (усі — 2012), «Муза» (2012–14), «Імпульс» (2013), «Гальшка Острозька» (2013–14), «Піснею стати», «Оголена», диптих «Місто» (усі — 2014), «Актор Владислав Писаренко» (2014–15), «Апостол. Микола Стороженко» (2014–16), «Агнець» (2014–18), «Монолог», «Злагода» (обидва — 2015), «Актор Олександр Піскунов» (2015–16), «Посланець сонця», «Море ясне» (обидва — 2016), «Народження зірки» (2016–18), «Василь Чебаник. Батько абетки щирої мови України» (2017), «Казка», «Пора цвітіння», «Весна» (усі — 2018), «Роман Бочкай», «Акорд», «Ніч у Луцькому замку», «Пташиний ранок», «Плавання у Візантію», «Море полинове» (усі — 2019), «Непізнана. Ганна Собачко-Шостак», «Промінь мрії. Леся Українка», «Букове мрево», «Човен життя», «Життя продовжується» (усі — 2020); графіка — «Автопортрет» (2014), «Художниця Віра Кулеба-Баринова», «Раїса Стороженко», «Скульптор Макс Хайдар», «Актор Семен Кислий» (усі — 2016), «Письменник-екзистент В’ячеслав Медвідь» (2020); писанкарство — «Іхтіс», «Відродження» (обидва — 2020).
- Основні праці
- Майстерня живопису та храмової культури: Іконописний ряд Великодмитровицької церкви на Київщині. К., 2021 (співавт.).
Рекомендована література
Фотоілюстрації
Завантажити статтю
Людина 
