Платформа в геології
Визначення і загальна характеристика
ПЛАТФО́РМА В ГЕОЛО́ГІЇ — одна з основних геологічних структур земної кори, що за будовою та історією розвитку протиставляють геосинкліналі. Поняття платформи (П.) та геосинкліналі запропонував 1900 французький геолог Г.-Е. Оґ. Унаслідок охолодження Землі, відбувалося затвердіння і утворення твердих й менш рухливих брил, що пізніше перетворилися на континенти. П. є однією із сучасних форм затверділих (консолідованих) геологічних структур. Процес взаємодії більш затверділих частин земної кори (масивів, щитів, П.) і менш консолідованих (авлакогенів, рифтогенів, геосинкліналей) відбувався протягом геологічної історії Землі. Він діє донині. За часом утворення виділяють: докембрійські (вік понад 500 млн р.), палеозойські (300 млн р.), мезозойські (150 млн р.) і кайнозойські (50 млн р.) П. Вони складаються з двох поверхів: нижнього, представленого консолідованими кристалічними породами або фундаментом, і верхнього, складеного неконсолідованими осадовими верствами. Відомо 10 древніх докембрійських платформ: Східно-Європейська, Східно-Сибірська, Китайсько-Корейська, Таримська, Індостанська, Африкано-Аравійська, Канадська, Бразилійська, Австралійська і Східно-Антарктична.
Рекомендована література
Завантажити статтю
