ПОПИЧЕ́НКО Леонід Па­влович (31. 07. 1937, смт Христинівка Київської обл., нині місто Уманського р-ну Черкаської обл. — 06. 03. 2018, Івано-Франківськ) — архітектор. Почесний член Української академії архітектури (2003; від­тоді ж — вчений секретар Прикарпатського центру). Державна премія УРСР у галузі архітектури (1988). Закінчив Львівський політехнічний ін­ститут (1960). У 1960–62 — архітектор, 1973–80 — начальник архітектурно-планувальної майстерні Івано-Франківської філії ін­ституту «Ді­промісто»; 1962–73 та 1980–89 — головний архітектор Івано-Франківська; 1989–94 — директор Івано-Франківського комплексного від­ділу Львівського ін­ституту «Буд­проєкт»; 1994–2003 — начальник від­ділу ліцензува­н­ня спеціальних видів робіт у проєктуван­ні і будівництві Управлі­н­ня архітектури та містобудува­н­ня Івано-Франківської облдерж­адміністрації. Серед реалізованих проєктів — Головпоштамт (1960), житловий мікрора­йон на вулиці Братів Май­данських (нині Г. Хоткевича, 1974), Будинок обласних органів влади (нині облдерж­адміністрація, вулиця М. Грушевського, 1979), Будинок художника на вулиці Радянська (нині Незалежності), Ательє мод на розі вулиць В. Чапаєва (нині Січових стрільців) та Радянська (обидва — 1970-і рр.), Науковий центр (1984), комплексна рекон­струкція вулиці Радянська та створе­н­ня пішохідної зони (1983) в Івано-Франківську, церква Введе­н­ня в Храм Пресвятої Богородиці у с. Боднарів Калуського р-ну Івано-Франківської обл. (1993). У 1960-х рр. виконав серію акварельних і гуашевих малюнків центральної частини Івано-Франківська, зафіксувавши до знесе­н­ня деякі історичні будівлі.