Приазовський залізорудний район
ПРИАЗО́ВСЬКИЙ ЗАЛІЗОРУ́ДНИЙ РАЙО́Н — залізорудний район на півдні промислово розвинених територій Запорізької та Донецької областей. До П. з. р. належать Маріупольське, Куксунгурське й Оріхово-Гуляйпільське рудні поля. Загальна площа 360 км2. Розвідані родовища залізної руди (понад 10) на площі Приазовського кристалічного масиву, складеного різними метаморфічними породами. Залізні руди верхньоархейського та нижньопротерозойського віків є утвореннями осадової (родовища Куксунгурського рудного поля) та вулканогенно-осадової залізо-кременистої (родовища Маріупольського рудного поля) формацій. Нижньопротерозойські залізні руди — амфібол-магнетитові та піроксен-магнетитові кварцити з вмістом FeO від 15 до 34 %. Руди містять незначну кількість шкідливих домішок. Пластоподібні рудні поклади приурочені до брахісинклінальних структур. Місцями пласти мають моноклінальне залягання. Запаси руди цього району оцінюють в 3 млрд т, з яких 0,9 млрд т — легкозбагачувані магнетитові кварцити. З приазовських руд можна отримувати залізорудні концентрати з вмістом заліза 69–72 %. Родовища віддалені один від одного на 25–140 км. Залізничні під’їзні шляхи проходять на відстані від 5–20 км (Оріхово-Гуляйпілька та Маріупольська групи) до 35–50 км (Куксунгурська група родовищ). Важлива промислове значення має Маріупольське родовище залізної руди, що знаходиться за 20–30 км на захід від м. Маріуполь Донецької обл.
Куксунгурську групу родовищ утворюють: Куксунгурське, Сергіївське, Корсакське, Новоукраїнське і Павлівське родовища залізистих кварцитів у Бердянському та Мелітопольському р-нах Запорізької обл., неподалік м. Приморськ і смт Приазовське, за 120 км на південний схід від Запоріжжя. Одне від одного родовища віддалені на 2–12 км. Балансові запаси залізних руд Куксунгурського родовища за промисловими категоріями В і С1 оцінено в 237 млн т (1987). Воно відоме від середини 19 ст., його промислові перспективи встановлені в 1980-х рр. Куксунгурське родовище складене глибокометаморфізованими породами нижнього протерозою. Залізні руди — кумінгтоніт-магнетитові та піроксен-магнетитові кварцити. Пластоподібні поклади протяжністю 3800 м та середньою потужністю 62 м приурочені до замкової частини синкліналі, ускладненої крупними розломами. Руди простежені за падінням до 500–650 м. Вміст загального заліза в рудах 29–31 %, магнетитового — 25–27 %, оксиду фосфору — до 0,12 %, сірки — до 0,02 %. Руди легкозбагачувані. Потужність розкриття 5–25 м, кори вивітрювання до 20–75 м.
Основними залізорудними родовищами Оріхово-Гуляйпільської групи є Гуляйпільське, Васинівське та Північнотерсянське. Найбільше з них — Гуляйпільське родовище залізистих кварцитів — знаходиться за 4 км на північний захід від м. Гуляйполе Пологівського р-ну Запорізької обл. Північнотерсянське та Васинівське родовища віддалені від Гуляйпільського на 45 км на північ і 30 км на захід відповідно. Геологічна будова всіх родовищ досить одноманітна: рудні поклади витягнуті у вигляді лінійних смуг різної (переважно 40–80 м) потужності та мають круте падіння. Залягають вони серед гнейсово-мігматитової товщі верхньоархейської доби, що перекривається осадовими утвореннями. Видобуток корисних копалин на родовищах передбачається як відкритим, так і підземним способами. Руди родовищ легко збагачуються. Технологічні схеми збагачення руд містять суху магнітну сепарацію та надалі — мокру магнітну сепарацію в крупності 1,0–0,074 мм. Кількість стадій сепарації залежить від вимог до концентрату. При одностадійному збагаченні виходять концентрати з вмістом заліза 66–68 % при виході 80–85 %. При збільшенні стадій збагачення якість концентрату та вихід його збільшується аж до отримання суперконцентратів з вмістом домішок не більше 0,3 %. Суперконцентрати з такою якістю використовують для виробництва металізованих котунів і, як кінцевий продукт, литих блюмів, отриманих в електросталеплавильному переділі з безперервним литтям сталі. Доведена можливість використання марганцевих котунів у безкоксовій металургії. Фахівці інституту «Кривбаспроєкт» (м. Кривий Ріг Дніпропетровської обл.) склали комплексне техніко-економічне обґрунтування освоєння родовищ залізних руд Приазов’я, зокрема встановили доцільність, терміни та черговість їх розроблення з урахуванням виду товарної продукції та місця розташування комплексів із перероблення сировини. Були розглянуті 4 варіанти освоєння на основі Куксунгурського, Маріупольського, Гуляйпільського родовищ та їх спільного відпрацювання. 2022 значну територію П. з. р. окупували війська РФ.
Завантажити статтю
