Приазовський залізорудний район

ПРИАЗО́ВСЬКИЙ ЗАЛІЗОРУ́ДНИЙ РА­ЙО́Н — залізорудний район на пів­дні промислово роз­винених територій Запорізької та Донецької областей. До П. з. р. належать Маріупольське, Куксунгурське й Оріхово-Гуляйпільське рудні поля. Загальна площа 360 км². Роз­ві­дані родовища залізної руди (понад 10) на площі Приазовського кри­сталічного масиву, складеного різними метаморфічними породами. Залізні руди верх­ньоархейського та нижньо­протерозойського віків є утворе­н­нями осадової (родовища Куксунгурського рудного поля) та вулканоген­но-осадової залізо-кременистої (родовища Маріупольського рудного поля) формацій. Нижньо­протерозойські залізні руди — амфібол-магнетитові та піроксен-магнетитові кварцити з вмістом FeO від 15 до 34 %. Руди містять не­значну кількість шкідливих домішок. Пластоподібні рудні поклади приурочені до брахісинклінальних структур. Місцями пласти мають моноклінальне заляга­н­ня. Запаси руди цього ра­йону оцінюють в 3 млрд т, з яких 0,9 млрд т — легко­збагачувані магнетитові кварцити. З приазовських руд можна отримувати залізорудні концентрати з вмістом заліза 69—72 %. Родовища від­далені один від одного на 25—140 км. Залізничні під­ʼїзні шляхи проходять на від­стані від 5—20 км (Оріхово-Гуляйпілька та Маріупольська групи) до 35—50 км (Куксунгурська група родовищ). Важлива промислове значе­н­ня має Маріупольське родовище залізної руди, що знаходиться за 20—30 км на захід від м. Маріуполь Донецької обл.

Куксунгурську групу родовищ утворюють: Куксунгурське, Сергіївське, Корсакське, Новоукраїнське і Павлівське родовища залізистих кварцитів у Бердянському та Мелітопольському р-нах Запорізької обл., неподалік м. Приморськ і смт Приазовське, за 120 км на пів­ден­ний схід від Запоріж­жя. Одне від одного родовища від­далені на 2—12 км. Балансові запаси залізних руд Куксунгурського родовища за промисловими категоріями В і С1 оцінено в 237 млн т (1987). Воно ві­доме від середини 19 ст., його промислові пер­спективи встановлені в 1980-х рр. Куксунгурське родовище складене глибокометаморфізованими породами нижнього протерозою. Залізні руди — кумінгтоніт-магнетитові та піроксен-магнетитові кварцити. Пластоподібні поклади протяжністю 3800 м та середньою потужністю 62 м приурочені до замкової частини синкліналі, ускладненої крупними роз­ломами. Руди простежені за паді­н­ням до 500—650 м. Вміст загального заліза в рудах 29—31 %, магнетитового — 25—27 %, оксиду фосфору — до 0,12 %, сірки — до 0,02 %. Руди легко­збагачувані. Потужність роз­кри­т­тя 5—25 м, кори вивітрюва­н­ня до 20—75 м.

Основними залізорудними родовищами Оріхово-Гуляйпільської групи є Гуляйпільське, Васинівське та Пів­нічнотерсянське. Найбільше з них — Гуляйпільське родовище залізистих кварцитів — знаходиться за 4 км на пів­нічний захід від м. Гуляйполе Пологівського р-ну Запорізької обл. Пів­нічнотерсянське та Васинівське родовища від­далені від Гуляйпільського на 45 км на пів­ніч і 30 км на захід від­повід­но. Геологічна будова всіх родовищ досить одноманітна: рудні поклади витягнуті у ви­гляді лінійних смуг різної (пере­важно 40—80 м) потужності та мають круте паді­н­ня. Залягають вони серед гнейсово-мігматитової товщі верх­ньоархейської доби, що пере­кривається осадовими утворе­н­нями. Видобуток корисних копалин на родовищах перед­бачається як від­критим, так і під­земним способами. Руди родовищ легко збагачуються. Технологічні схеми збагаче­н­ня руд містять суху магнітну сепарацію та надалі — мокру магнітну сепарацію в крупності 1,0—0,074 мм. Кількість стадій сепарації залежить від вимог до концентрату. При одно­стадійному збагачен­ні виходять концентрати з вмістом заліза 66—68 % при виході 80—85 %. При збільшен­ні стадій збагаче­н­ня якість концентрату та вихід його збільшується аж до отрима­н­ня суперконцентратів з вмістом домішок не більше 0,3 %. Суперконцентрати з такою якістю використовують для виробництва металізованих котунів і, як кінцевий продукт, литих блюмів, отриманих в електро­сталеплавильному пере­ділі з без­перервним ли­т­тям сталі. Доведена можливість викори­ста­н­ня марганцевих котунів у без­коксовій металургії. Фахівці ін­ституту «Кривбас­проєкт» (м. Кривий Ріг Дні­пропетровської обл.) склали комплексне техніко-економічне об­ґрунтува­н­ня освоє­н­ня родовищ залізних руд Приазовʼя, зокрема встановили доцільність, терміни та черговість їх роз­робле­н­ня з урахува­н­ням виду товарної продукції та місця роз­ташува­н­ня комплексів із пере­робле­н­ня сировини. Були роз­глянуті 4 варіанти освоє­н­ня на основі Куксунгурського, Маріупольського, Гуляйпільського родовищ та їх спільного від­працюва­н­ня. 2022 значну територію П. з. р. окупували війська РФ.