Соболєв Володимир Степанович

СО́БОЛЄВ Володимир Степанович (17(30). 05. 1908, Луганськ — 01. 09. 1982, Москва) — петро­граф, мінералог. Батько Миколи й Олександра Соболєвих. Доктор геолого-мінералогічних наук (1938), професор (1939), член-кореспондент АН УРСР (1951), академік АН СРСР (1958). Заслужений діяч науки Якутської АРСР (1967). Герой Соціалістичної Праці (1978). Сталінська (1950) та Ленінська (1976) премії. Державні нагороди СРСР. Закінчив Ленін­градський гірничий ін­ститут (нині Санкт-Петербург, 1930), де 1931—41 та 1943—45 і працював: від 1943 — завідувач кафедри кри­стало­графії та петро­графії. 1928—31 — спів­робітник Геолкому (Ленін­град); 1941—43 — професор Іркутського університету (РФ); 1945—58 — завідувач кафедри петро­графії Львівського університету; водночас 1947—58 — завідувач від­ділу петро­графії Ін­ституту геології і геохімії горючих копалин АН УРСР (Львів); 1958—81 — за­ступник директора з наукової роботи Ін­ституту геології Сибірського від­діле­н­ня АН СРСР (нині Ін­ститут геології та мінералогії імені В. Соболєва РАН, м. Новосибірськ, РФ); водночас 1961—81 — завідувач кафедри петро­графії та мінералогії, 1963—72 — декан геолого-геофізичного факультету Новосибірського університету; 1981—82 — директор Мінералогічного музею АН СРСР (Москва). Досліджував покровні базальти та долерити Сибірської платформи, встановив принципово новий шлях диференціації базитової магми, що стало основою для про­гнозува­н­ня й пошуків руд міді, нікелю, кобальту й інших металів (1931—37); узагальнив дані щодо геологічної будови Сибірської платформи та алмазоносних провінцій світу, зробив науковий про­гноз алмазних родовищ Сибіру (1940—51), що блискуче під­твердився; ви­вчав петрологію Коростенського плутону на Українському щиті (1940—47) та вулканічних порід Закарпа­т­тя (1945—55); встановив звʼязок між структурними особливостями, генезисом та властивостями силікатів й на цій основі про­гнозував ще не вирішені на той час структури важливих мінералів та спосіб їх утворе­н­ня (1944—49); сут­тєво роз­винув екс­периментальні методи мінералого-геохімічних досліджень (кри­сталооптика, термобарогеохімія за ви­вче­н­ням включень, синтез мінералів) та теоретичні методи фізико-хімічного аналізу у глибин­них алмазів, роз­винув концепсію фацій метаморфізму (1958—81). Засновник школи мінералогів і петрологів. Президент Між­народної мінералогічної асоціації (1974—78). У 1983 його імʼям на­звано мінерал соболевіт. 1998 у Львові проведено наукову конференцію, присвячену 90-річчю від дня його народже­н­ня.

Завантажити статтю