Соболєв Володимир Степанович

Визначення і загальна характеристика

СО́БОЛЄВ Володимир Степанович (17(30). 05. 1908, Луганськ — 01. 09. 1982, Москва) — петрограф, мінералог. Батько Миколи й Олександра Соболєвих. Доктор геолого-мінералогічних наук (1938), професор (1939), член-кореспондент АН УРСР (1951), академік АН СРСР (1958). Заслужений діяч науки Якутської АРСР (1967). Герой Соціалістичної Праці (1978). Сталінська (1950) та Ленінська (1976) премії. Державні нагороди СРСР. Закінчив Ленінградський гірничий інститут (нині Санкт-Петербург, 1930), де 1931–41 та 1943–45 і працював: від 1943 — завідувач кафедри кристалографії та петрографії. 1928–31 — співробітник Геолкому (Ленінград); 1941–43 — професор Іркутського університету (РФ); 1945–58 — завідувач кафедри петрографії Львівського університету; водночас 1947–58 — завідувач відділу петрографії Інституту геології і геохімії горючих копалин АН УРСР (Львів); 1958–81 — заступник директора з наукової роботи Інституту геології Сибірського відділення АН СРСР (нині Інститут геології та мінералогії імені В. Соболєва РАН, м. Новосибірськ, РФ); водночас 1961–81 — завідувач кафедри петрографії та мінералогії, 1963–72 — декан геолого-геофізичного факультету Новосибірського університету; 1981–82 — директор Мінералогічного музею АН СРСР (Москва). Досліджував покровні базальти та долерити Сибірської платформи, встановив принципово новий шлях диференціації базитової магми, що стало основою для прогнозування й пошуків руд міді, нікелю, кобальту й інших металів (1931–37); узагальнив дані щодо геологічної будови Сибірської платформи та алмазоносних провінцій світу, зробив науковий прогноз алмазних родовищ Сибіру (1940–51), що блискуче підтвердився; вивчав петрологію Коростенського плутону на Українському щиті (1940–47) та вулканічних порід Закарпаття (1945–55); встановив зв’язок між структурними особливостями, генезисом та властивостями силікатів й на цій основі прогнозував ще не вирішені на той час структури важливих мінералів та спосіб їх утворення (1944–49); суттєво розвинув експериментальні методи мінералого-геохімічних досліджень (кристалооптика, термобарогеохімія за вивченням включень, синтез мінералів) та теоретичні методи фізико-хімічного аналізу у глибинних алмазів, розвинув концепсію фацій метаморфізму (1958–81). Засновник школи мінералогів і петрологів. Президент Міжнародної мінералогічної асоціації (1974–78). У 1983 його ім’ям названо мінерал соболевіт. 1998 у Львові проведено наукову конференцію, присвячену 90-річчю від дня його народження.

Завантажити статтю