Шилов Володимир Миколайович

ШИ́ЛОВ Володимир Микола­йович (24. 11. 1942, м. Новокузнецьк, РФ — 15. 03. 2023, м. Кірʼят-ям, Ізраїль) — фізик. Доктор фізико-математичних наук (1987), професор (2009), член-кореспондент АН Ґранади (Іспанія, 2002). Закінчив Київський університет (1966). Працював в Ін­ституті загальної та неорганічної хімії АН УРСР (1966—68); Ін­ституті колоїдної хімії та хімії води АН УРСР (1968—89); Ін­ституті біо­колоїдної хімії НАНУ (усі — Київ): 1989—2004 — завідувач від­ділу макрокінетики природних дис­персних систем, 2004—22 — провід­ний науковий спів­робітник цього ж від­ділу. Основний напрям наукових досліджень — кількісна теорія впливу по­двійного електричного шару, поширена на широке коло дис­персних систем і явищ, що виводить теорію за межі класичних електрокінетичних явищ та перед­бачає нові ефекти. Роз­робив (разом із С. Духіним) теорію гігантської низькочастотної ді­електричної дис­персії для суспензій ді­електричних та іонітних частинок. За­пропонував новий засіб знесолюва­н­ня роз­чинів — пʼєзодіаліз. Отримав аналог формули Смолуховського для електро­акустичного ефекту, що повʼязує величину ефекту із зарядом частинок незалежно від їхньої форми. Створив теорію інтер­претації вимірювань дис­персії ді­електричної проникності суспензій біо­логічних клітин для широкої смуги частот. Під керівництвом Ш. роз­роблено термодинамічно об­ґрунтовану коміркову модель, що є основою для роз­гляду електрокінетичних явищ у концентрованих дис­персних системах; теорію електрооптичних явищ, що є потужним інструментом ви­вче­н­ня дис­персних систем та колоїдів за допомогою оптичних методів; теорію нелінійних електрокінетичних явищ (нелінійний електрофорез, ді­електрофорез тощо). Зробив вагомий внесок у роз­виток теорії коагуляції, процесів мем­бран­ного роз­діле­н­ня, біо­колоїдних ефектів, сейсмо­електричних ефектів, проникне­н­ня нанорозмірних частинок через клітин­ні мем­брани. Спів­засновник наукової школи фізиків-теоретиків у галузі дис­персних систем.

Завантажити статтю