Шилов Володимир Миколайович
ШИ́ЛОВ Володимир Миколайович (24. 11. 1942, м. Новокузнецьк, РФ — 15. 03. 2023, м. Кір’ят-ям, Ізраїль) — фізик. Доктор фізико-математичних наук (1987), професор (2009), член-кореспондент АН Ґранади (Іспанія, 2002). Закінчив Київський університет (1966). Працював в Інституті загальної та неорганічної хімії АН УРСР (1966–68); Інституті колоїдної хімії та хімії води АН УРСР (1968–89); Інституті біоколоїдної хімії НАНУ (усі — Київ): 1989–2004 — завідувач відділу макрокінетики природних дисперсних систем, 2004–22 — провідний науковий співробітник цього ж відділу. Основний напрям наукових досліджень — кількісна теорія впливу подвійного електричного шару, поширена на широке коло дисперсних систем і явищ, що виводить теорію за межі класичних електрокінетичних явищ та передбачає нові ефекти. Розробив (разом із С. Духіним) теорію гігантської низькочастотної діелектричної дисперсії для суспензій діелектричних та іонітних частинок. Запропонував новий засіб знесолювання розчинів — п’єзодіаліз. Отримав аналог формули Смолуховського для електроакустичного ефекту, що пов’язує величину ефекту із зарядом частинок незалежно від їхньої форми. Створив теорію інтерпретації вимірювань дисперсії діелектричної проникності суспензій біологічних клітин для широкої смуги частот. Під керівництвом Ш. розроблено термодинамічно обґрунтовану коміркову модель, що є основою для розгляду електрокінетичних явищ у концентрованих дисперсних системах; теорію електрооптичних явищ, що є потужним інструментом вивчення дисперсних систем та колоїдів за допомогою оптичних методів; теорію нелінійних електрокінетичних явищ (нелінійний електрофорез, діелектрофорез тощо). Зробив вагомий внесок у розвиток теорії коагуляції, процесів мембранного розділення, біоколоїдних ефектів, сейсмоелектричних ефектів, проникнення нанорозмірних частинок через клітинні мембрани. Співзасновник наукової школи фізиків-теоретиків у галузі дисперсних систем.
Додаткові відомості
- Основні праці
- Dielectric Phenomena and the Double Layer in Disperse Systems and Polyelectrolites. New York, 1974; Электрооптика коллоидов. К., 1977; Пьезодиализ и пути его усовершенствования применительно к технологии опреснения // Вісн. АН УРСР. 1980. № 10; Theory of non-equilibrium electrical surface phenomena in concentrated disperse systems // Colloid J. 1981. Vol. 43; The effect of the concentration of dispersed particles on the mechanisms of low-frequency dielectric dispersion (LFDD) in colloidal suspensions // Colloids and Surfaces A: Physicochemical and Engineering Aspects. 1998. Vol. 140, Issue 1–3; Electroacoustic Phenomena in Concentrated Dispersions: New Theory and CVI Experiment // Langmuir. 1999. Vol. 15, № 20; Theory of broadband dispersion of permittivity of biological cell suspensions // Colloid J. 2010. Vol. 72; Two generalizations of the theory of seismoelectric effect: Parameterization providing suitability of Frenkel’s theory for any geometry of soil’s pore space // NATO Science for Peace and Security Series C: Environmental Security. 2014. Vol. 17; Electro-Optical Studies of the Dispersion of the Polarizability of Colloidal Diamond Particles in Water-Salt Solutions // Optics and Spectroscopy. 2017. Vol. 122.