Адирович Еммануїл Ілліч
АДИРО́ВИЧ Еммануїл Ілліч (11(24). 08. 1915, м. Мелітополь Таврійської губ., нині Запорізької обл. — 10. 09. 1973, Ташкент) — фізик. Доктор фізико-математичних наук (1949), професор (1963), академік АН Узбецької РСР (1962). Закінчив Московський університет (1940). Відтоді працював у Фізичному інституті АН СРСР (Москва); від 1962 — засновник і завідувач відділу фізики напівпровідників Фізико-технічного інституту АН Узбецької РСР (Ташкент); водночас від 1963 — професор Ташкентського електротехнічного інституту зв’язку. Один із засновників зонної теорії люмінесценції кристалів, діелектричної електроніки й оптоелектроніки. Розробив теорію безвипромінювальних електронних переходів у твердих тілах, відкрив явище «холодного спалаху», розвинув загальну теорію фотоелектронного стану, теорію оптронів та оптронних ланцюгів, виявив ефекти аномально високих фото- і фотомагнітних напруг у напівпровідникових плівках та розв’язав низку задач фізики напівпровідників і діелектриків.
Додаткові відомості
- Основні праці
- Некоторые вопросы теории люминесценции кристаллов. Москва; Ленинград, 1951; Москва, 1956; Электрический ток. Москва; Ленинград, 1952; Электрический ток и его применение Москва, 1953; Фотоэлектрический и фотомагнитный эффекты в полупроводниковых пленках // Успехи физических наук. 1971. Т. 105; Фотоэлектрические явления в полупроводниках и оптоэлектроника. Ташкент, 1972 (співавт.); Токи двойной инжекции в полупроводниках. Москва, 1978 (співавт.).
Рекомендована література
- Памяти Эммануила Ильича Адировича // Успехи физических наук. 1974. Т. 114;
- Юнусов Н., Селиванова Л., Шейнюк И. Эммануил Ильич Адирович. Ташкент, 1976;
- Кумок В. Н., Воловник С. В. Евреи Мелитополя. Мелитополь, 2012. Т. 1.
Завантажити статтю
Людина 
