Зубенко Владислав Віталійович
Визначення і загальна характеристика
ЗУБЕ́НКО Владислав Віталійович (22. 04. 1991, Харків — 28. 02. 2014, Київ, похований у Харкові) — учасник Революції гідності. Герой України (2014, посмертно). Закінчив Українську академію залізничного транспорту (нині університет, Харків, 2013). Працював на Південній залізниці. Захоплювався історичною реконструкцією, виступав на чемпіонаті світу з історичного бою за збірну України. Водночас займався волонтерською і громадською діяльністю, був прихильником Всеукраїнського об’єднання «Свобода». З початку Революції гідності брав участь у Євромайдані в Харкові, 19 лютого 2014 приїхав на Євромайдан у Києві. Наступного дня отримав вогнепальне поранення на вулиці Інститутська. Евакуйований до Київської міської клінічної лікарні № 4, згодом переведений до реанімаційного відділення Інституту серця Міністерства охорони здоров’я України, де й помер. У Харкові на честь З. перейменовано вулицю, його ім’ям названо аудиторію Українського університету залізничного транспорту (також встановлено меморіальну дошку) та пасажирський поїзд Харків–Чернівці. 2017 КМ України заснував стипендію імені З. для студентів та курсантів закладів вищої освіти державної форми власності, які навчаються за спеціальністю «залізничний транспорт».