Капінос Олександр Анатолійович

КАПІНО́С Олександр Анатолі­йович (10. 03. 1984, с. Дунаїв Кременецького р-ну Тернопільської обл. — 19. 02. 2014, Київ, похований у рідному селі) — учасник Революції гідності. Герой України (2014, посмертно). Закінчив Національний лісотехнічний університет України (Львів, 2006). Проходив стажува­н­ня за кордоном, працював у Він­ниці, де очолював патріотичну організацію «Сколоти», від 2009 за­ймався фермерським господарством у рідному селі. Очолював громадську організацію «Патріот Волині», організовував культурно-мистецькі та спортивні заходи для молоді, ініціював встановле­н­ня памʼятника Т. Шевченку у с. Дунаїв і памʼятника Борцям за волю України у сусідньому с. Куликів. Активний учасник Помаранчевої революції (2004) і Мовного май­дану (2012). Від листопада 2013 брав участь у протестах на Євромай­дані у Києві, входив до 35-ї сотні його Само­оборони «Волинська Січ» (псевдо — Кремінь). 18 лютого 2014 під час оборони Будинку Федерації проф­спілок України на Май­дані Незалежності отримав поране­н­ня голови. Був еваку­йований до Київської міської клінічної лікарні швидкої допомоги, де й помер. У с. Куликів і на будівлі Національного лісотехнічного університету України встановлено меморіальні дошки К., у с. Дунаїв — памʼятник (також його імʼям на­звано вулицю).

Літ.: Шаган-Тетеря М. У памʼять про Олександра Капіноса // Вільне життя плюс. 2014, 14 берез; Небесна сотня. Х., 2014; Кошкина С. Май­дан: нерас­сказан­ная история. К., 2015.

А. І. Шушківський

Завантажити статтю