Павловський Губерт Павлович
ПАВЛО́ВСЬКИЙ Губерт Павлович (1855 — початок 20 ст.) — архітектор. Закінчив Санкт-Петербурзький інститут цивільних інженерів (1883). Відтоді працював у Технічно-будівельному комітеті та Морському кадетському корпусі в Санкт-Петербурзі; від 1885 — у будівельному відділі Полтавського губернського правління. На початку 1910-х рр. короткий час як архітектор здійснював технічний нагляд за станом харківських давніх будівель та за спорудженням нових. Використовував форми неоренесансу, необароко, неорококо, неоросійського стилю. У Полтаві перебудував губернаторський палац (1890-і рр., 1943 унаслідок великої пожежі був майже зруйнований, у 2-й пол. 1950-х відбудований) і звів низку житлових будинків; у Полтавській губ. докорінно перебудував поштово-телеграфну контору у м. Кременчук (нині Полтавської обл.; 1888–95, збільшив у 2,5 рази; зруйнована 1943 під час відступу німецьких військ), оформив актовий зал гімназії у м. Прилуки (нині Чернігівської обл.), спорудив муровану церкву в с. Ржавиця Прилуцького пов. (нині Іржавець Прилуцького р-ну Чернігівської обл., 1936 знищено більшовиками), муровану дзвіницю Успенської церкви у м-ку Лютенька Гадяцького пов. (нині село Миргородського р-ну Полтавської обл.; 1887–90; у 1974 церква розвалилася через некваліфіковане виконання реставраційних робіт, 1983 розібрано дзвіницю) та 10 дерев’яних храмів.
Рекомендована література
- Тимофієнко В. Зодчі України кінця 18 — початку 20 століть. К., 1999.