ПАНКО́В Євген Якович (05. 10. 1932, м. Могильов, Білорусь — 26. 07. 1995, Харків) — морфолог. Доктор медичних наук (1973), професор (1977). Закінчив Харківський медичний ін­ститут (1956). Працював 1960–74 у Харківському НДІ протезува­н­ня, ортопедії та травматології: від 1965 — завідувач лабораторії патогістоморфології та екс­периментальної патології; 1974–76 — завідувач від­ділу кріоморфології Ін­ституту про­блем кріобіо­логії і кріомедицини АН УРСР (Харків); 1976–95 — завідувач кафедри гістології, цитології та ембріології Харківського медичного ін­ституту. Наукові дослідже­н­ня: нейрогуморальна регуляція від­новних процесів у кістках, закономірності репаративного остеогенезу, діагностика пухлин опорно-рухової системи. Об­ґрунтував взаємозвʼязок функціональної активності нейросекреторних ядер гіпоталамуса і морфогенезу від­новного процесу в кістках. За­пропонував способи пункційної біо­псії пухлин, методи аналізу пухлин та пере­дпухлин­них станів.