Розмір шрифту

A

Парк культури і відпочинку імені М. Леонтовича Центральний

ПАРК КУЛЬТУ́РИ І ВІД­ПОЧИ́НКУ імені М. Леонтовича Центральний — парк-памʼятка садово-паркового мистецтва загальнодержавного значе­н­ня (від 1977). Площа 31 га. Знаходиться у середмісті Він­ниці між вулицями Соборна—Хлібна—Пирогова—Хмельницьке шосе—Театральна—Грушевського—Магістратська. Заснований 1936. У 1939—69 — Парк культури і від­починку імені М. Горького, від 1969 — Центральний, від 2020 — імені М. Леонтовича. У пів­ден­но-східній частині до складу парку входять залишки польського римо-католицького цвинтаря (31 серпня 2014 він­ницька громадська організація «Кресовʼяци» за під­тримки Консульства Польші та громади міста від­крила на вцілілій каплиці похова­н­ня дві меморіальні дошки). 1937—41 на території парку спів­робітники НКВС проводили масові роз­стріли українського та польського населе­н­ня («Він­ницька трагедія», близько 10 тис. осіб). Автором Генерального плану з повоєн­ної рекон­струкції парку та проєкту побудови Літнього театру 1946—47 був архітектор К. Бірюков. На території парку роз­ташовані числен­ні памʼятники (воїнам-афганцям, Cічовим стрільцям, загиблим міліціонерам), а також «Алея славних земляків». Біля центрального входу 1968—2022 було встановлено памʼятник М. Горькому.

Упродовж багатьох років до­гляд за парком здійснював «Він­ницязеленбуд», від 2021 парком опікується «Дирекція парків та до­зві­л­ля територіальної громади». Серед помітних результатів господарюва­н­ня упродовж остан­ніх 30 р. — проведе­н­ня меліоративних робіт фірмою «Океан» на заболоченому витоку р. Каліча зі спорудже­н­ням міні-озера (1994), модернізація фонтану на Фонтан­ній площі (2013; побудований 1958 за проєктом архітектора С. Рабина). 2016 на місці символічної огорожі (старий мур зі сторони вул. Магістратська) облаштовано металевий паркан. 14 вересня 2019 до Дня міста біля арки центрального входу зʼявилася нова зона від­починку (бетон­ні круглі лави з деревʼяним сиді­н­ням та девʼять сакур «Канзан»). Загалом мас­штабні рекон­струкції в парку тривають від 2018 (2018—20 — вхід з боку площі Калічанська; від 2023 — пішохідна зона з боку вул. Хлібна та тротуари на окремих ділянках парку).

Парк має 5 входів: з вул. Грушевського, вул. Хлібна, площі Калічанська (раніше Гагаріна) біля арки, біля кіноконцертної зали «Райдуга», з вул. Магістратська нав­проти готелю «Проф­спілковий» та 2 за­їзди для технологічного транс­порту зі сторони вул. Магістратська. Два основні входи до парку з вул. Хлібна та Грушевського оздоблені арками. Головний вхід до парку зі сторони площі Калічанська з білосніжною аркою зі шпилем є одним із найвпі­знаваніших символів, візитівок Він­ниці. Бетон­на арка і металевий шпиль споруджені 1967 (автори проєкту — архітектори Р. Мархель, В. Горбатий, інженер-кон­структор — Б. Малий). Композиція з арки та шпилю символізує поверх­ню земної кулі та стрімкий політ ракети (офіційна думка), вигнуту кішку (задум архітекторів). За часів СРСР арка була чи не єдиним символом Він­ниці, її друкували на більшості листівок, марок і сувенірів міста. У памʼять про авторів символу міста 4 вересня 2015 біля арки було від­крито меморіальну дошку, а у 2018 проведено рекон­струкцію арки та її оточе­н­ня (укріпили та «під­світили» арку, замінили кон­струкції «парасольок», від­ремонтували сходи, зробили фонтан, встановили вуличні меблі).

Парк був закладений на основі грабової діброви в другій половині 19 ст. У ньому пере­важають лісовий (за­ймає понад 50 % від озелененої площі) та регулярний (близько 30 %) типи садово-паркових ландшафтів. В основі лісокультурного ландшафту — вікова натуральна діброва. Могутні дуби-красені (віком 250—300 р.), аборигени подільсько-придні­провських лісів, пере­важають у західній частині парку на площі 2,75 га (13,3 % від озелененої площі). Це на­ймальовничіша натуральна ділянка парку, яка разом із суміжними залісеними місцевостями, де, окрім дуба черешчатого, зростають граб звичайний, клени польовий та звичайний, липа серцелиста, ясен звичайний тощо, на площі біля 15 га створює зону «тихого від­починку». Від середини 20 ст. парк по­стійно нарощує свій рослин­ний потенціал і нині є найбагатшим парком міста і навіть області за значимістю дендрологічної колекції (нараховує понад 200 видів і форм, серед яких: платан західний, каштан їстівний, ясен плакучий, сосна Веймутова, горобини дуболиста та реліктова, дуб червоний, ялина срібляста). Флористичний склад парку містить низку екзотичних рослин (на­приклад, метасеквоя, мильне дерево, вейгела, тутове дерево та ін.). Близько 18 га зайнято під декоративними насадже­н­нями. З чагарників майстерно виконані живоплоти, оформлено кулясті форми крон на окремих екземплярах. Тут виділяють такі породи, як айва японська, алича, жасмин, аралія маньчжурська, скулепія, магнолія падуболиста, обліпиха, сніжноягідник тощо. У головному ро­зарії парку висаджують різні види квітів. Завдяки вдалому під­бору різноманітних декоративних рослин парк привабливий у будь-яку пору року. В кращих зразках регулярного ландшафтно-архітектурного стилю витримана його центральна частина. Тут, посеред великої колоподібної площі ще в 1959 споруджено великий фонтан, навколо якого роз­міщено квітники з одно- та багаторічних квітів. Їх облаштува­н­ня від­бувається за допомогою сальвії, тагетісу, хлорофітуму, жоржини, віоли. Крім квіткових рослин, на території парку висаджено тую, ялину сріблясту, кульоподібні форми дикої груші, глоду, кущів ялівця та ін. порід. Галявину обрамляє стіна з декоративно під­стриженої аличі. Це найбільш по­жвавлене місце, адже воно від­крите у бік площі Калічанська, де роз­ташований головний вхід до парку.

Парк, окрім числен­них видів місцевої фауни (білка, їжак, дрібні гризуни, птахи, без­хребетні), перед­усім типових видів орнітофауни, має власний зоодворик (кози, свійська та декоративна птиця, мініпіг, шетландський поні, зелені мавпочки, павичі, скунси, декоративні кролики, сурикати, морські свинки, мінівівця, шпороносна черепаха, романівські вівці, альпака, єнот-полоскун, кенгуру та ін.).

Парк — традиційне місце святкувань як загальнодержавних, так і міських подій та свят, від­починку багатьох він­ничан і гостей міста. Діють обʼєкти до­зві­л­ля та від­починку: шашко-шаховий клуб, кіноконцертна зала «Райдуга» (на 2000 місць), стадіон, ковзанка зі штучним покри­т­тям критого типу «Льодовий клуб», міський планетарій, «Міні Він­ниця», числен­ні атракціони (близько 80-ти) та ігрові автомати. Протягом 40 р. у Літньому театрі парку на загальноміських святах та урочистостях ви­ступав місцевий ансамбль «Мелодія». За змістовну культурно-масову, фізкультурно-оздоровчу діяльність, рівень благоустрою парк неодноразово нагороджували памʼятними від­знаками.

Рекомендована література

Іконка PDF Завантажити статтю

Інформація про статтю


Автор:
Статтю захищено авторським правом згідно з чинним законодавством України. Докладніше див. розділ Умови та правила користування електронною версією «Енциклопедії Сучасної України»
Дата останньої редакції статті:
груд. 2023
Том ЕСУ:
стаття має лише електронну версію
Дата опублікування статті онлайн:
Тематичний розділ сайту:
Світ-суспільство-культура
EMUID:ідентифікатор статті на сайті ЕСУ
881454
Вплив статті на популяризацію знань:
загалом:
438
сьогодні:
1
Дані Google (за останні 30 днів):
  • кількість показів у результатах пошуку: 2 253
  • середня позиція у результатах пошуку: 10
  • переходи на сторінку: 16
  • частка переходів (для позиції 10): 35.5% ★★☆☆☆
Бібліографічний опис:

Парк культури і відпочинку імені М. Леонтовича Центральний / А. В. Гудзевич // Енциклопедія Сучасної України [Електронний ресурс] / редкол. : І. М. Дзюба, А. І. Жуковський, М. Г. Железняк [та ін.] ; НАН України, НТШ. – Київ: Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2023. – Режим доступу: https://esu.com.ua/article-881454.

Park kultury i vidpochynku imeni M. Leontovycha Tsentralnyi / A. V. Hudzevych // Encyclopedia of Modern Ukraine [Online] / Eds. : I. М. Dziuba, A. I. Zhukovsky, M. H. Zhelezniak [et al.] ; National Academy of Sciences of Ukraine, Shevchenko Scientific Society. – Kyiv : The NASU institute of Encyclopedic Research, 2023. – Available at: https://esu.com.ua/article-881454.

Завантажити бібліографічний опис

Дубечне
Світ-суспільство-культура  |  Том 8  |  2008
А. П. Гламазда
ВСІ СТАТТІ ЗА АБЕТКОЮ

Нагору нагору