Розмір шрифту

A

Парк культури і відпочинку імені М. Леонтовича Центральний

ПАРК КУЛЬТУ́РИ І ВІДПОЧИ́НКУ імені М. Леонтовича Центральний — парк-пам’ятка садово-паркового мистецтва загальнодержавного значення (від 1977). Площа 31 га. Знаходиться у середмісті Вінниці між вулицями Соборна–Хлібна–Пирогова–Хмельницьке шосе–Театральна–Грушевського–Магістратська. Заснований 1936. У 1939–69 — Парк культури і відпочинку імені М. Горького, від 1969 — Центральний, від 2020 — імені М. Леонтовича. У південно-східній частині до складу парку входять залишки польського римо-католицького цвинтаря (31 серпня 2014 вінницька громадська організація «Кресов’яци» за підтримки Консульства Польші та громади міста відкрила на вцілілій каплиці поховання дві меморіальні дошки). 1937–41 на території парку співробітники НКВС проводили масові розстріли українського та польського населення («Вінницька трагедія», близько 10 тис. осіб). Автором Генерального плану з повоєнної реконструкції парку та проєкту побудови Літнього театру 1946–47 був архітектор К. Бірюков. На території парку розташовані численні пам’ятники (воїнам-афганцям, Cічовим стрільцям, загиблим міліціонерам), а також «Алея славних земляків». Біля центрального входу 1968–2022 було встановлено пам’ятник М. Горькому.

Упродовж багатьох років догляд за парком здійснював «Вінницязеленбуд», від 2021 парком опікується «Дирекція парків та дозвілля територіальної громади». Серед помітних результатів господарювання упродовж останніх 30 р. — проведення меліоративних робіт фірмою «Океан» на заболоченому витоку р. Каліча зі спорудженням міні-озера (1994), модернізація фонтану на Фонтанній площі (2013; побудований 1958 за проєктом архітектора С. Рабина). 2016 на місці символічної огорожі (старий мур зі сторони вул. Магістратська) облаштовано металевий паркан. 14 вересня 2019 до Дня міста біля арки центрального входу з’явилася нова зона відпочинку (бетонні круглі лави з дерев’яним сидінням та дев’ять сакур «Канзан»). Загалом масштабні реконструкції в парку тривають від 2018 (2018–20 — вхід з боку площі Калічанська; від 2023 — пішохідна зона з боку вул. Хлібна та тротуари на окремих ділянках парку).

Парк має 5 входів: з вул. Грушевського, вул. Хлібна, площі Калічанська (раніше Гагаріна) біля арки, біля кіноконцертної зали «Райдуга», з вул. Магістратська навпроти готелю «Профспілковий» та 2 заїзди для технологічного транспорту зі сторони вул. Магістратська. Два основні входи до парку з вул. Хлібна та Грушевського оздоблені арками. Головний вхід до парку зі сторони площі Калічанська з білосніжною аркою зі шпилем є одним із найвпізнаваніших символів, візитівок Вінниці. Бетонна арка і металевий шпиль споруджені 1967 (автори проєкту — архітектори Р. Мархель, В. Горбатий, інженер-конструктор — Б. Малий). Композиція з арки та шпилю символізує поверхню земної кулі та стрімкий політ ракети (офіційна думка), вигнуту кішку (задум архітекторів). За часів СРСР арка була чи не єдиним символом Вінниці, її друкували на більшості листівок, марок і сувенірів міста. У пам’ять про авторів символу міста 4 вересня 2015 біля арки було відкрито меморіальну дошку, а у 2018 проведено реконструкцію арки та її оточення (укріпили та «підсвітили» арку, замінили конструкції «парасольок», відремонтували сходи, зробили фонтан, встановили вуличні меблі).

Парк був закладений на основі грабової діброви в другій половині 19 ст. У ньому переважають лісовий (займає понад 50 % від озелененої площі) та регулярний (близько 30 %) типи садово-паркових ландшафтів. В основі лісокультурного ландшафту — вікова натуральна діброва. Могутні дуби-красені (віком 250–300 р.), аборигени подільсько-придніпровських лісів, переважають у західній частині парку на площі 2,75 га (13,3 % від озелененої площі). Це наймальовничіша натуральна ділянка парку, яка разом із суміжними залісеними місцевостями, де, окрім дуба черешчатого, зростають граб звичайний, клени польовий та звичайний, липа серцелиста, ясен звичайний тощо, на площі біля 15 га створює зону «тихого відпочинку». Від середини 20 ст. парк постійно нарощує свій рослинний потенціал і нині є найбагатшим парком міста і навіть області за значимістю дендрологічної колекції (нараховує понад 200 видів і форм, серед яких: платан західний, каштан їстівний, ясен плакучий, сосна Веймутова, горобини дуболиста та реліктова, дуб червоний, ялина срібляста). Флористичний склад парку містить низку екзотичних рослин (наприклад, метасеквоя, мильне дерево, вейгела, тутове дерево та ін.). Близько 18 га зайнято під декоративними насадженнями. З чагарників майстерно виконані живоплоти, оформлено кулясті форми крон на окремих екземплярах. Тут виділяють такі породи, як айва японська, алича, жасмин, аралія маньчжурська, скулепія, магнолія падуболиста, обліпиха, сніжноягідник тощо. У головному розарії парку висаджують різні види квітів. Завдяки вдалому підбору різноманітних декоративних рослин парк привабливий у будь-яку пору року. В кращих зразках регулярного ландшафтно-архітектурного стилю витримана його центральна частина. Тут, посеред великої колоподібної площі ще в 1959 споруджено великий фонтан, навколо якого розміщено квітники з одно- та багаторічних квітів. Їх облаштування відбувається за допомогою сальвії, тагетісу, хлорофітуму, жоржини, віоли. Крім квіткових рослин, на території парку висаджено тую, ялину сріблясту, кульоподібні форми дикої груші, глоду, кущів ялівця та ін. порід. Галявину обрамляє стіна з декоративно підстриженої аличі. Це найбільш пожвавлене місце, адже воно відкрите у бік площі Калічанська, де розташований головний вхід до парку.

Парк, окрім численних видів місцевої фауни (білка, їжак, дрібні гризуни, птахи, безхребетні), передусім типових видів орнітофауни, має власний зоодворик (кози, свійська та декоративна птиця, мініпіг, шетландський поні, зелені мавпочки, павичі, скунси, декоративні кролики, сурикати, морські свинки, мінівівця, шпороносна черепаха, романівські вівці, альпака, єнот-полоскун, кенгуру та ін.).

Парк — традиційне місце святкувань як загальнодержавних, так і міських подій та свят, відпочинку багатьох вінничан і гостей міста. Діють об’єкти дозвілля та відпочинку: шашко-шаховий клуб, кіноконцертна зала «Райдуга» (на 2000 місць), стадіон, ковзанка зі штучним покриттям критого типу «Льодовий клуб», міський планетарій, «Міні Вінниця», численні атракціони (близько 80-ти) та ігрові автомати. Протягом 40 р. у Літньому театрі парку на загальноміських святах та урочистостях виступав місцевий ансамбль «Мелодія». За змістовну культурно-масову, фізкультурно-оздоровчу діяльність, рівень благоустрою парк неодноразово нагороджували пам’ятними відзнаками.

Рекомендована література

Іконка PDF Завантажити статтю

Інформація про статтю


Автор:
Статтю захищено авторським правом згідно з чинним законодавством України. Докладніше див. розділ Умови та правила користування електронною версією «Енциклопедії Сучасної України»
Дата останньої редакції статті:
груд. 2023
Том ЕСУ:
стаття має лише електронну версію
Дата опублікування статті онлайн:
Тематичний розділ сайту:
Світ-суспільство-культура
EMUID:ідентифікатор статті на сайті ЕСУ
881454
Вплив статті на популяризацію знань:
302
Бібліографічний опис:

Парк культури і відпочинку імені М. Леонтовича Центральний / А. В. Гудзевич // Енциклопедія Сучасної України [Електронний ресурс] / редкол. : І. М. Дзюба, А. І. Жуковський, М. Г. Железняк [та ін.] ; НАН України, НТШ. – Київ: Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2023. – Режим доступу: https://esu.com.ua/article-881454.

Park kultury i vidpochynku imeni M. Leontovycha Tsentralnyi / A. V. Hudzevych // Encyclopedia of Modern Ukraine [Online] / Eds. : I. М. Dziuba, A. I. Zhukovsky, M. H. Zhelezniak [et al.] ; National Academy of Sciences of Ukraine, Shevchenko Scientific Society. – Kyiv : The NASU institute of Encyclopedic Research, 2023. – Available at: https://esu.com.ua/article-881454.

Завантажити бібліографічний опис

Дубечне
Світ-суспільство-культура  |  Том 8  |  2008
А. П. Гламазда
ВСІ СТАТТІ ЗА АБЕТКОЮ

Нагору нагору
Парк культури і відпочинку імені М. Леонтовича Центральний Енциклопедія сучасної України