Петров Сергій Мануїлович
ПЕТРО́В Сергій Мануїлович (18. 06. 1924, Харків — 26. 11. 2012, там само) — архітектор, графік. Заслужений архітектор України (1994). Учасник 2-ї світової війни. Закінчив Харківський інженерно-будівельний інститут (1951). Відтоді працював в інституті «Воєнпроєкт»; 1955–64 — в інституті «Укрдержбудпроєкт» (обидва — Харків); від 1964 — доцент, професор кафедри архітектурного проєктування Харківського університету будівництва й архітектури. Серед реалізованих проєктів — житлові будинки на вулиці Сумська, № 48 (1950–51), на вулиці Басейна (нині Ярослава Мудрого; 1953–54), учбові корпуси Університету на площі Дзержинського (нині Свободи; обидва — 1953–54) та інженерно-будівельного інституту на вулиці Сумська (1952–58) у Харкові, забудова центру та детальне планування соцміста у м. Кривий Ріг Дніпропетровської обл. (1961–62), детальне планування смт Первомайський (нині місто Лозівського р-ну Харківської обл., 1963), реконструкція Палацу культури заводу «Донсода» у м. Лисичанськ Луганської обл. (1966). Брав участь у відкритому міжнародному конкурсі з реконструкції площі Націй у м. Женева (Швейцарія, 1957). Виконував графічні роботи. Співавтор підручника «Основы архитектурной композиции и проектирования» (К., 1973).
Рекомендована література
- Лаврентьев И. Н. Памяти выдающегося архитектора и художника Сергея Мануиловича Петрова // Культурна спадщина Слобожанщини: Зб. наук. ст. Х., 2017. Ч. 34.