Петровецький Олександр Никанорович
ПЕТРОВЕ́ЦЬКИЙ Олександр Никанорович (1863, Катеринослав, нині Дніпро — ?) — архітектор. Навчався у Катеринославському та Московському реальних училищах, закінчив Санкт-Петербурзький інститут цивільних інженерів (1890). Відтоді працював у будівельному відділі Катеринославського губернського правління; 1894–1906 — архітектор Катеринославської єпархії. Використовував форми необароко та модерну. Серед реалізованих проєктів — Свято-Благовіщенська церква Олександра Невського (1896), єврейська лікарня на вулиці Філософська, № 62 (1897), гуртожиток духовної семінарії, будинки архіву та квартири секретаря Катеринославської духовної консисторії (усі — 1899), Хрестовоздвиженська архієрейська церква (1899–1900, зазнала значних руйнувань під час 2-ї світової війни, 1968 знесено), ремонт навчального корпусу духовної семінарії із переплануванням і створенням нового приміщення для домової церкви (1902), власний прибутковий будинок (нині вулиця Архітектора Олега Петрова, № 24; 1910–11), театр Англійського клубу на вулиці Клубна (нині Воскресенська, № 5; 1913) у Катеринославі; Свято-Преображенська церква у м-ку Котовка Новомосковського пов. (нині село Новомосковського р-ну, кін. 1890-х рр.), розширення собору св. Миколая (доповнено тринефним базилікальним об’ємом) та добудова до нього над входом дзвіниці у с. Кам’янське Катеринославського пов. (нині місто, 1902; обидва — Дніпропетровської обл.). Брав участь у роботі комісії з визначення головних під’їзних шляхів до станцій залізниці на території Новомосковського пов. (1893). Один з засновників Катеринославської групи членів Товариства цивільних інженерів (1896). Здійснював нагляд за спорудженням Катеринославського вищого гірничого училища (1899–1901, проєкт О. Бекетова).
Рекомендована література
- Тимофієнко В. Зодчі України кінця 18 — початку 20 століть. К., 1999.
Завантажити статтю
Людина 
