Писарець Ігор Олександрович

ПИСАРЕ́ЦЬ Ігор Олександрович (13. 12. 1959, м. Нововолинськ, нині Володимирського р-ну Волинської обл.) — архітектор. Чоловік О. Плотнікової. Член НСАУ (2005). Закінчив Київський інженерно-будівельний інститут (1983). Працював 1983–90 у Київській філії інституту «ДіпроНДІздоров’я»; 1991–92 — головний архітектор проєкту, керівник групи архітекторів проєктно-будівельної фірми «Будовацентр-1» (Київ); 1992–2002 — головний архітектор проєкту, керівник творчої майстерні інституту «Київархпроєкт»; від 2002 — керівник особистої творчої архітектурної майстерні; водночас від 2003 — директор, головний архітектор проєкту ТОВ «Архітектурний дім» (Київ). Серед реалізованих проєктів — дитяча уронефрологічна клініка на 80 ліжок НДІ урології та нефрології на вулиці Обсерваторна, № 3/1 (1989, будівництво зупинено), реконструкція адмінбудівлі під бізнес-центр з готелем на 50 місць на вулиці Петрозаводська, № 2 (1997–98, 2000), музей «Чорнобиль» (1999) у Києві, медико-санітарна частина на 465 ліжок для робітників ЧАЕС у м. Славутич (нині Вишгородського р-ну Київської обл., 1987–92; Державна премія України в галузі архітектури, 1996), детальне планування масиву садибної забудови «Дідовиця» у м. Вишгород (1998–2008), 30-квартирний житловий будинок з підземною автостоянкою на вулиці Калініна (нині Святошинська) у м. Вишневе Києво-Святошинського (нині Бучанського) р-ну Київської обл. (1998–99), стадіон міжнародного класу з інфраструктурою «Національний центр параолімпійської та дефлімпійської підготовки і реабілітації інвалідів» у смт Заозерне Євпаторійської міськради АР Крим (2003–05), офісний центр ПП «Кряж» у Вінниці (2007–09; у 2015 проєкт було висунуто на Державну премію України в галузі архітектури), шламосховище Орджонікідзенського гірничо-збагачувального комбінату (нині м. Покров Нікопольського р-ну Дніпропетровської обл., 2015); індивідуальні житлові будинки «Зимовий сад» у с. Софіївська Борщагівка Києво-Святошинського (нині Бучанського) р-ну (1997–2000), «Вілла Гораціо» (з водооздоровчим комплексом, 1998), на вулиці Панфіловців (нині Добровольчих батальйонів), № 15 у Києві, «Плавник акули» на вулиці Лугова, № 2 у смт Козин Обухівського р-ну Київської обл. (обидва — 2001–03), на вулиці Ужгородська, № 44 у с. Крюківщина Києво-Святошинського (нині Бучанського) р-ну (2002–03). Розробник «Стратегічного бачення щодо перспективного містобудівного розвитку міста Києва» (2015).

Завантажити статтю