Писарець Ігор Олександрович

ПИСАРЕ́ЦЬ Ігор Олександрович (13. 12. 1959, м. Нововолинськ, нині Володимирського р-ну Волинської обл.) — архітектор. Чоловік О. Плотнікової. Член НСАУ (2005). Закінчив Київський інженерно-будівельний ін­ститут (1983). Працював 1983—90 у Київській філії ін­ституту «Ді­проНДІ­здоровʼя»; 1991—92 — головний архітектор проєкту, керівник групи архітекторів проєктно-будівельної фірми «Будовацентр-1» (Київ); 1992—2002 — головний архітектор проєкту, керівник творчої майстерні ін­ституту «Київарх­проєкт»; від 2002 — керівник особистої творчої архітектурної майстерні; водночас від 2003 — директор, головний архітектор проєкту ТОВ «Архітектурний дім» (Київ). Серед реалізованих проєктів — дитяча уронефрологічна клініка на 80 ліжок НДІ урології та нефрології на вулиці Обсерваторна, № 3/1 (1989, будівництво зупинено), рекон­струкція адмінбудівлі під бізнес-центр з готелем на 50 місць на вулиці Петрозаводська, № 2 (1997—98, 2000), музей «Чорнобиль» (1999) у Києві, медико-санітарна частина на 465 ліжок для робітників ЧАЕС у м. Славутич (нині Вишгородського р-ну Київської обл., 1987—92; Державна премія України в галузі архітектури, 1996), детальне планува­н­ня масиву садибної забудови «Дідовиця» у м. Вишгород (1998—2008), 30-квартирний житловий будинок з під­земною авто­стоянкою на вулиці Калініна (нині Святошинська) у м. Вишневе Києво-Святошинського (нині Бучанського) р-ну Київської обл. (1998—99), стадіон між­народного класу з інфра­структурою «Національний центр параолімпійської та дефлімпійської під­готовки і реабілітації інвалідів» у смт Заозерне Євпаторійської міськради АР Крим (2003—05), офісний центр ПП «Кряж» у Він­ниці (2007—09; у 2015 проєкт було висунуто на Державну премію України в галузі архітектури), шламо­сховище Орджонікідзенського гірничо-збагачувального комбінату (нині м. Покров Нікопольського р-ну Дні­пропетровської обл., 2015); індивідуальні житлові будинки «Зимовий сад» у с. Софіївська Борщагівка Києво-Святошинського (нині Бучанського) р-ну (1997—2000), «Вілла Гораціо» (з водоо­здоровчим комплексом, 1998), на вулиці Панфіловців (нині Добровольчих баталь­йонів), № 15 у Києві, «Плавник акули» на вулиці Лугова, № 2 у смт Козин Обухівського р-ну Київської обл. (обидва — 2001—03), на вулиці Ужгородська, № 44 у с. Крюківщина Києво-Святошинського (нині Бучанського) р-ну (2002—03). Роз­робник «Стратегічного баче­н­ня щодо пер­спективного містобудівного роз­витку міста Києва» (2015).