Плавун Валентина Олександрівна
ПЛАВУ́Н Валентина Олександрівна (11. 03. 1963, м. Тетіїв, нині Білоцерківського р-ну Київської обл.) — живописець, художниця театру. Членкиня НСХУ (2010). Закінчила театрально-декораційне відділення Київського художнього інституту (1991). Відтоді працює художником-постановником Національного драматичного театру імені Лесі Українки (Київ). Авторка костюмів до понад 70-ти вистав, зокрема «Різдвяні марення» Н. Птушкіної, «Насмішкувате моє щастя» Л. Малюгіна, «Актрисі завжди вісімнадцять» Дж. Маррелла, «Метеор» Ф. Дюрренматта, «Дім, де усе шкереберть» А. Портеса, «Дерева помирають стоячи» А. Касони, «Наполеон і корсиканка» І. Губача, «Іван-Царевич» Ю. Кіма, «Веселися, коли наказують» А. Шаховської, «Ревнощі» М. Арцебашева, «Переслідування та вбивство Жан-Поля Марата, представлене артистичною трупою психіатричної лікарні в Шарантоні під керівництвом пана де Сада» П. Вайса, «Пробудження весни» Ф. Ведекінда. Учасниця мистецьких виставок, зокрема всеукраїнської виставки «Театр без театру» (2012), «Трієнале сценографії» (2010, 2013, 2016, 2019; усі — Київ). Персональні — у Києві (2010, 2015–16, 2020–21), Мюнхені (Німеччина, 2023). У живописних творах розкриває внутрішній світ людини та її психологічний стан.
Додаткові відомості
- Основні твори
- «Надія Доля» (1998), «Марія» (2014), «Лариса Кадочникова» (2019), «Автопортрет» (2019, 2023), «Богодар Которович» (2020), «Кафедральний костел святих апостолів Петра і Павла» (2023).
Фотоілюстрації
Завантажити статтю
Людина 
