Платонов Костянтин Іванович

ПЛАТО́НОВ Костянтин Іванович (18(30). 10. 1877, Харків — 06. 08. 1969, там само) — лікар-психотерапевт. Син І. Платонова. Доктор медицини (1912), професор. Заслужений діяч науки УРСР (1957). Закінчив Харківський університет (1904), де й працював (з пере­рвою). 1909—13 пере­бував у закордон­ному науковому від­ряджен­ні. 1920—41 — організатор і керівник від­ділу психотерапії та неврозів Українського психоневрологічного ін­ституту (Харків); водночас 1922—23 — завідувач кафедри нервових та душевних хвороб, 1923—28 — кафедри факультетської неврології, 1923—30 — сектору неврозів і психотерапії науково-дослідної кафедри психоневрології Харківського медичного ін­ституту. 1942—43 мешкав у Миргороді Полтавської обл., допомагав мешканцям міста уникнути вивезе­н­ня до Німеч­чини, ставлячи діа­гнози тяжких психічних захворювань. Після 2-ї світової війни повернувся до Харкова, працював лікарем та консультантом лікувальних установ. Зробив вагомий внесок в об­ґрунтува­н­ня суті гіпнозу та гіпнотично-сугестивного методу психотерапії з по­гляду вче­н­ня про умовні рефлекси. Ви­вчав стан нервової системи у гіпнотичному сні, вплив гіпнозу на стомлюваність, алкогольне спʼяні­н­ня. Спів­розробник психо­профілактичного методу знеболюва­н­ня пологів за допомогою навіюва­н­ня словом.

Завантажити статтю