Платонов Костянтин Іванович
ПЛАТО́НОВ Костянтин Іванович (18(30). 10. 1877, Харків — 06. 08. 1969, там само) — лікар-психотерапевт. Син І. Платонова. Доктор медицини (1912), професор. Заслужений діяч науки УРСР (1957). Закінчив Харківський університет (1904), де й працював (з перервою). 1909–13 перебував у закордонному науковому відрядженні. 1920–41 — організатор і керівник відділу психотерапії та неврозів Українського психоневрологічного інституту (Харків); водночас 1922–23 — завідувач кафедри нервових та душевних хвороб, 1923–28 — кафедри факультетської неврології, 1923–30 — сектору неврозів і психотерапії науково-дослідної кафедри психоневрології Харківського медичного інституту. 1942–43 мешкав у Миргороді Полтавської обл., допомагав мешканцям міста уникнути вивезення до Німеччини, ставлячи діагнози тяжких психічних захворювань. Після 2-ї світової війни повернувся до Харкова, працював лікарем та консультантом лікувальних установ. Зробив вагомий внесок в обґрунтування суті гіпнозу та гіпнотично-сугестивного методу психотерапії з погляду вчення про умовні рефлекси. Вивчав стан нервової системи у гіпнотичному сні, вплив гіпнозу на стомлюваність, алкогольне сп’яніння. Співрозробник психопрофілактичного методу знеболювання пологів за допомогою навіювання словом.
Додаткові відомості
- Основні праці
- Внушение и гипноз в практической медицине. Х., 1925; Слово как физиологический и лечебный фактор (к физиологии психотерапии). Х., 1930; Москва, 1957; 1962; Вопросы психотерапии в акушерстве (родообезболивание и неукротимая рвота беременных). Х., 1940; Внушение и гипноз в свете учения И. П. Павлова. Москва, 1951.
Рекомендована література
- Петрюк П. Т., Петрюк А. П. Династия Платоновых и проблемы психиатрических нейронаук. Профессор Константин Иванович Платонов — известный отечественный психиатр, невропатолог, психотерапевт и бывший сабурянин // Псих. здоров’я. 2010. № 2;
- Вчені Харківського державного медичного університету (1805–2005). Х., 2002.
Завантажити статтю
Людина 
