Плотницька Наталія Антонівна

ПЛОТНИ́ЦЬКА Наталія Антонівна (01. 02. 1931, Київ) — архітектор. Член НСАУ (1971). Заслужений архітектор України (2000). Закінчила Київський інженерно-будівельний ін­ститут (1954). Працювала 1954—55 у Державному союзному проєктному ін­ституті № 164; 1955—63 — в ін­ституті «Укрді­прошахта»; від 1964 — у НДПІ містобудува­н­ня» (усі — Київ). Серед реалізованих проєктів — адміністративна будівля тресту «Тулавугі­л­ля» (РФ, 1956—57), будівля РНГ і житловий квартал у Ворошилов­граді (нині Луганськ, 1956), допоміжний корпус до драматичного театру в м. Макіївка Сталінської (нині Донецької) обл. (1958), серія одноповерхових житлових будинків із силікатних панелей (1959), Палац культури в м. Червоно­град Львівської обл. (1959—60), станція «Університет» метрополітену (1960), рекон­струкція павіль­йону «Вугі­л­ля» на ВДНГ (1963—64) у Києві, загальноосвітня школа з Будинком піонерів (нині Центр дитячої та юнацької творчості, 1965) та Будинок культури (1970) у м. Олександрія Кірово­градської обл., Будинок культури (1967—68) та Будинок піонерів (нині Центр дитячої та юнацької творчості, 1968—69) у м. Корсунь-Шевченківський (нині Черкаського р-ну Черкаської обл.), забудова м. Дні­прорудне Василівського р-ну Запорізької обл. (1960—70-і рр.), мікрора­йони № 1 та № 2, центральна й автовокзальні площі у смт Новояворівське (нині м. Новояворівськ Яворівського р-ну Львівської обл., 2-а половина 1970-х — початок 1980-х рр.), табір на 960 дітей на Арабатській стрілці у Генічеському р-ні Херсонської обл. (кінець 1970-х — початок 1980-х рр.).