Плотницька Наталія Антонівна

ПЛОТНИ́ЦЬКА Наталія Антонівна (01. 02. 1931, Київ) — архітектор. Член НСАУ (1971). Заслужений архітектор України (2000). Закінчила Київський інженерно-будівельний інститут (1954). Працювала 1954–55 у Державному союзному проєктному інституті № 164; 1955–63 — в інституті «Укрдіпрошахта»; від 1964 — у НДПІ містобудування» (усі — Київ). Серед реалізованих проєктів — адміністративна будівля тресту «Тулавугілля» (РФ, 1956–57), будівля РНГ і житловий квартал у Ворошиловграді (нині Луганськ, 1956), допоміжний корпус до драматичного театру в м. Макіївка Сталінської (нині Донецької) обл. (1958), серія одноповерхових житлових будинків із силікатних панелей (1959), Палац культури в м. Червоноград Львівської обл. (1959–60), станція «Університет» метрополітену (1960), реконструкція павільйону «Вугілля» на ВДНГ (1963–64) у Києві, загальноосвітня школа з Будинком піонерів (нині Центр дитячої та юнацької творчості, 1965) та Будинок культури (1970) у м. Олександрія Кіровоградської обл., Будинок культури (1967–68) та Будинок піонерів (нині Центр дитячої та юнацької творчості, 1968–69) у м. Корсунь-Шевченківський (нині Черкаського р-ну Черкаської обл.), забудова м. Дніпрорудне Василівського р-ну Запорізької обл. (1960–70-і рр.), мікрорайони № 1 та № 2, центральна й автовокзальні площі у смт Новояворівське (нині м. Новояворівськ Яворівського р-ну Львівської обл., 2-а половина 1970-х — початок 1980-х рр.), табір на 960 дітей на Арабатській стрілці у Генічеському р-ні Херсонської обл. (кінець 1970-х — початок 1980-х рр.).

Завантажити статтю