Повстенко Олекса Іванович
ПОВСТЕ́НКО Олекса Іванович (25. 02. 1902, м-ко Хащувате Гайсинського пов. Подільської губ., нині село Голованівського р-ну Кіровоградської обл. — 15. 01. 1973, Вашинґтон, похований у м-ку Бавнд-Брук, шт. Нью-Джерсі, США) — архітектор, художник. Дійсний член Української вільної академії наук і НТШ. Учасник воєнних дій 1918–20 у складі Армії УНР. Закінчив Волинський індустріальний політехнікум (Житомир, 1927). У 1929–34 працював у Харкові у будівельному технікумі, інженерно-будівельному інституті та НДІ з проєктування металургійних заводів; від 1935 — архітектор Наркомосвіти України; 1939–41 — член наукової ради, 1941 — директор Софійського архітектурно-історичного музею в Києві. У міжвоєнні роки за його проєктами були збудовані НДІ педагогіки й Управління Південної залізниці в Харкові, обсерваторія поблизу м. Люботин (нині Харківського р-ну Харківської обл.), Криворізький (Дніпропетровська обл.) і Черкаський педагогічний інститути, школа № 60 на вулиці Волгоградська (нині Р. Ратушного) в Києві, низка шкіл, бібліотек, клубів у Харкові, Дніпропетровську (нині Дніпро), Запоріжжі, Херсоні та ін. П. вдалося врятувати від мінування та знищення енкаведистами Софійського собору. Після захоплення Києва німцями потрапив до концтабору, з якого був звільнений американськими військами. 1946–49 — в Українському вільному університеті й Українській вільній академії наук в Німеччині. Від 1949 — у США. Спочатку працював в архітектурній фірмі «Мілс-Петтікорд-Мілс». Виконав архітектурне оформлення фасадів музейного будинку Смітсонівського інституту зв’язку з проєктом його добудови. Від 1959 — архітектор-проєктувальник у канцелярії головного архітектора Капітолія — Конгресу США. Брав участь у розширенні центральної частини нової східної добудови Капітолію, зокрема спроєктував інтер’єр великої зали — вестибюля й вітальні для видатних гостей. Також здійснював проєкти у сусідніх урядових будинках: Бібліотека Конгресу, Найвищий Суд, Сенат й Палата Представників, Державний ботанічний сад тощо. 16 серпня 2023 у Дніпрі вулицю Дунаєвського перейменували на вулицю О. Повстенка.
Додаткові відомості
- Основні праці
- Будівельна справа. Х., 1931; Альбом проектів сільськогосподарського будівництва. Х., 1933; Фрески і мозаїки Михайлівського монастиря в Києві. Мюнхен, 1947. Т. 1–2; Історія українського мистецтва. Нюрнберґ, 1948. Т. 1; Катедра Св. Софії у Києві. Нью-Йорк, 1954; Військова катедра св. Миколи в Києві (до 20-тиліття з часу руйнування) // Нові дні. Торонто. 1956. Ч. 78–79; Катедра Св. Софії у Києві й доля архітектурних пам’яток великокняжої доби. Нью-Йорк, 1969.
Рекомендована література
- Щербаківський В. Проф. О. І. Повстенко. Золотоверхий Київ // Визвольний шлях. 1955. № 4;
- Одарченко П. Олекса Повстенко: архітектор і мистецтвознавець // Сучасність. 1973. Ч. 9;
- Біляїв В. На неокраянім крилі… Д., 2003;
- Кабанець Є. Замах на Софію Київську // Пам’ятки України. 2014. № 2;
- Малаков Д. Про киян відомих і невідомих. К., 2019.