Погорєлов Лев Миколайович
ПОГОРЄ́ЛОВ Лев Миколайович (27. 06. 1929, смт Очаків Миколаївської округи, нині місто Миколаївського р-ну Миколаївської обл. — 27. 12. 2012, Мінськ) — архітектор. Заслужений архітектор Білоруської РСР (1973). Дійсний член Білоруської академії архітектури (1999). Премія РМ СРСР (1987). Закінчив Одеський інженерно-будівельний інститут (1954). Відтоді працював в інституті «Мінськпроєкт»: від 1964 — керівник архітектурно-конструкторської майстерні. Від 1993 — керівник персональної творчої майстерні при Спілці архітекторів Білорусі. Серед реалізованих проєктів у Мінську — житлові будинки з вбудованими приміщеннями соціально-побутового обслуговування та магазинами на вулицях Єнісейська, Козлова, Ольшевського, Опанського, Серафимовича, в Омському провулку, на проспекті Партизанський, у мікрорайоні «Чижовка» (1958–74), виробничий корпус і 16-поверхове приміщення НДІ техніки управління (1967, 1973), готелі «Турист» (1973) і «Жовтневий» (1980), приміщення інституту «Мінськпроєкт» (1970–75), 9- і 12-поверхові будинки на вулиці Танкова (1977), автовокзал «Східний» (1979–83), новий корпус обкому на вулиці Кірова (1980), станції метро «Московська», «Партизанська», «Пролетарська» (1985), Будинок політосвіти (нині кіноконцертний зал «Мінськ») та готель «Білорусь» (обидва — 1987), Будинок милосердя (2002).
Рекомендована література
- Аксенов В. Творческий портрет. Деталь и образ // Строительство и архитектура Белоруссии. 1987. № 2;
- Його ж. Зодчий // Чорноморська зірка. 1987, 1 верес.
Фотоілюстрації
Завантажити статтю
Людина 
