Подрєз Аполлінарій Григорович

ПО́ДРЄЗ Апол­лінарій Григорович (18(30). 11. 1852, Купʼянський пов. Харківської губ. — 09(22). 11. 1900, Харків) — лікар-хірург. Доктор медицини (1879), професор (1887). Закінчив Харківський університет (1875), де був залишений стипендіатом при факультетській хірургічній клініці. Від 1876 служив військовим лікарем. 1879—83 практикувався у хірургічних клініках у Відні та Парижі. Від 1884 — приват-доцент, від 1889 — екс­траординарний професор факультетської хірургічної клініки, від 1894 — директор клініки та завідувач кафедри шпитальної хірургії Харківського університету. Водночас за­ймався лікарською практикою у власній приватній урологічній лікарні, якій 1887 на­дано статус на­вчальної бази Університету. Наукові дослідже­н­ня з про­блем хірургії органів черевної порожнини, серця та сечо­статевої системи. Був новатором у хірургічній практиці: 1883 вперше виконав резекцію уретри (операція Подрєза—Вишневського), 1887 — про­статектомію з приводу аденоми перед­міхурової залози; 1884 об­ґрунтував спосіб від­новле­н­ня прохідності уретри; 1897 вперше у світі провів успішне хірургічне втруча­н­ня з видале­н­ня із серця сторон­нього тіла після вогнепального поране­н­ня, за­пропонувавши оригінальний до­ступ до серця; 1898 вперше в Україні здійснив пере­саджува­н­ня сечовода у пряму кишку; разом з В. Грубе започаткував за­стосува­н­ня резекції су­глобів при туберкульозі. Роз­робив низку оперативних при­йомів, зокрема асептичний спосіб гастроентеростомії, спосіб колостомії при неоперабельних пухлинах прямої кишки, а також хірургічні інструменти, серед яких — провід­ник для дротової пилки Джильї, що за­стосовують для трепанації черепа, ложечка та ніж для ендоуретральних операцій. Автор першого посібника з урології російською мовою «Хирургические болезни мочевого и полового ап­парата» (Х., 1887, ч. 1; 1896, ч. 2), що тривалий час залишався єдиним вітчизняним під­ручником з цієї про­блематики для лікарів і студентів. На будівлі, де була роз­ташована урологічна клініка П. (нині корпус Національного фармацевтичного університету), йому від­крито меморіальну дошку.

Завантажити статтю