Позняков Гаврило Петрович

ПОЗНЯКО́В Гаврило Петрович (1857 — 03. 11. 1917, Київ) — архітектор. Закінчив Санкт-Петербурзький ін­ститут цивільних інженерів (1882). Від­тоді працював у Товаристві Пів­ден­но-Західних залізниць; 1883—93 — у будівельному від­ділен­ні Київського губернського правлі­н­ня. Був делегатом 3-го зʼ­їзду російських архітекторів (1900). У 1910-х рр. — староста Володимирського собору. Обирався головою Київського зі­бра­н­ня домо­власників, що впливало на створе­н­ня принципів веде­н­ня міського домобудівництва та формува­н­ня єдиної квартирної плати. У 1890-х рр. заснував у Києві власну проєктувальну фірму. Використовував пере­важно форми неоренесансу та еклектики. Спроєктував і збудував у Києві прибутковий будинок із готелем на вулиці Театральна (нині М. Лисенка), № 1 (1892), комплекс центральних лазень з гідропатичною установкою і житловим будинком на вулиці Мала Житомирська, № 3а, 3/4 (1893—94), комплекс садиби на вулиці Нестерівська (нині І. Франка), № 19 (головний будинок, 1898; нині Міністерство культури і туризму України), № 19б (нині різні установи) та № 19в (нині Державне територіально-галузеве обʼ­єд­на­н­ня «Пів­ден­но-Західна залізниця»; обидва — 1902—03), готель на вулиці Трьохсвятительська, № 13, житловий будинок на вулиці Михайлівська, № 24в (обидва — 1911—12), прибутковий будинок в садибі Олександрівського костелу на вулиці Трьохсвятительська, № 7 (1913—14) та ін. Автор низки публікацій з питань технології будівництва.

Фотоілюстрації

×

❮ ❯

Завантажити статтю