Позняков Гаврило Петрович
Визначення і загальна характеристика
ПОЗНЯКО́В Гаврило Петрович (1857 — 03. 11. 1917, Київ) — архітектор. Закінчив Санкт-Петербурзький інститут цивільних інженерів (1882). Відтоді працював у Товаристві Південно-Західних залізниць; 1883–93 — у будівельному відділенні Київського губернського правління. Був делегатом 3-го з’їзду російських архітекторів (1900). У 1910-х рр. — староста Володимирського собору. Обирався головою Київського зібрання домовласників, що впливало на створення принципів ведення міського домобудівництва та формування єдиної квартирної плати. У 1890-х рр. заснував у Києві власну проєктувальну фірму. Використовував переважно форми неоренесансу та еклектики. Спроєктував і збудував у Києві прибутковий будинок із готелем на вулиці Театральна (нині М. Лисенка), № 1 (1892), комплекс центральних лазень з гідропатичною установкою і житловим будинком на вулиці Мала Житомирська, № 3а, 3/4 (1893–94), комплекс садиби на вулиці Нестерівська (нині І. Франка), № 19 (головний будинок, 1898; нині Міністерство культури і туризму України), № 19б (нині різні установи) та № 19в (нині Державне територіально-галузеве об’єднання «Південно-Західна залізниця»; обидва — 1902–03), готель на вулиці Трьохсвятительська, № 13, житловий будинок на вулиці Михайлівська, № 24в (обидва — 1911–12), прибутковий будинок в садибі Олександрівського костелу на вулиці Трьохсвятительська, № 7 (1913–14) та ін. Автор низки публікацій з питань технології будівництва.
Рекомендована література
Фотоілюстрації
Завантажити статтю
Людина 
