Полянський Анатолій Трохимович

ПОЛЯ́НСЬКИЙ Анатолій Трохимович (29. 01. 1928, с. Авдіївка, нині місто Покровського р-ну Донецької обл. — 07. 06. 1993, Москва) — архітектор, художник-монументаліст. Доктор архітектури (1970), професор (1975). Дійсний член Академії мистецтв СРСР (1979). Перший секретар Спілки архітекторів СРСР (1981–90). Народний архітектор СРСР (1980). Державні премії СРСР (1967), РРФСР у галузі архітектури (1981), РФ у галузі літератури та мистецтва (1996), премія РМ СРСР (1978). Державні нагороди СРСР. Закінчив Московський архітектурний інститут (1950). Працював 1958–63 — директором проєктного інституту № 5; 1963–81 — директором, від 1981 — керівником майстерні НДІ експериментального проєктування курортних, оздоровчих, туристичних будівель і комплексів (обидва — Москва). Серед реалізованих архітектурних проєктів — павільйон СРСР на Всесвітній виставці у Брюсселі (1958, Ґран-Прі); комплекс Міжнародного дитячого центру «Артек» у смт Гурзуф Ялтинської міськради (нині АР Крим, 1960–70), зокрема й табори «Морський» (1960–61), «Прибережний» (1960–64) і «Гірський» (1967); курортне містечко «Донбас» (1963), готель «Ялта-Інтурист» (1978) у Ялті; посольства СРСР у Каїрі, Афінах, Стокгольмі, консульство в м. Ґетеборг (Швеція; 1965–66); Будинки молоді в Цілинограді (нині Астана, 1974) та Донецьку (1979); Міжнародний молодіжний олімпійський центр у Хімкинському р-ні Москви (зведено до Олімпіади-1980); монументальні твори — мозаїчне панно «Інтернаціональна дружба юнацтва», вітражі «Ігри дітей нашої планети» в дитячому таборі «Морський» (1961). У 1992 у Москві відбулася його творча виставка. Після смерті у 1993 створено експериментальну архітектурно-художню майстерню імені П., на базі якої згодом засновано Московський архітектурно-художній проєктний інститут його імені.

Завантажити статтю