Кобзар Борис Степанович
КОБЗА́Р Борис Степанович (31. 12. 1926, с. Очеретувате Семенів. р-ну, нині Полтав. обл. — 12. 07. 2001, Київ) — педагог. Доктор педагогічних наук (1968), професор (1969). Закін. Сталін. пед. інститут (нині Донецьк, 1951). Учителював. 1961–71 перебував на парт. роботі. 1971–73 — директор, від 1973 — зав. лаб. вихов. роботи в закладах інтернат. типу, школах і групах продовж. дня НДІ педагогіки УРСР (Київ); від 1987 — професор кафедри педагогіки Київ. міжрегіон. інституту удосконалення вчителів; від 1997 — гол. н. с. Інституту проблем виховання АПНУ (Київ). Наукові дослідження: соціалізація дитини в суспільстві, формування в неї поваги до культур. і сусп. цінностей; проблеми організації навч.-вихов. процесу в школах-інтернатах, школах та групах продовж. дня.
Додаткові відомості
- Основні праці
- Педагогічні проблеми розвитку шкіл-інтернатів, шкіл і груп продовженого дня. 1968; Розвиток народної освіти в Українській РСР. 1970; Дидактика сучасної школи. 1987; Управление школой продленного дня. 1991; Специфіка позаурочної виховної роботи з учнями шкіл-інтернатів для дітей-сиріт у позаурочній діяльності. 1998 (співавтор); усі — Київ.
Рекомендована література
- Збірник матеріалів про доробок українського педагога Бориса Кобзаря. К., 1995.
Завантажити статтю
Людина 
