Попатенко Василь Васильович

ПОПА́ТЕНКО Василь Васильович (1841, м. Керч Таврійської губ., нині АР Крим — 09. 01. 1920, м. Перм, РФ) — архітектор. Закінчив Санкт-Петербурзьке будівельне училище (1864). Від­тоді працював у Таврійській губернській будівельній і шляховій комісії (Сімферополь). Від 1865 за­ймався приватними роботами у Санкт-Петербурзі. 1867—70 — у будівельному від­ділі Рязанського губернського правлі­н­ня; 1870—73 — Скопинський земський і міський архітектор (Рязанська губ.); від 1873 — у будівельному від­ділі Пермського губернського правлі­н­ня (усі — Росія): 1878—1912 — губернський архітектор. Від 1891 — дійсний член Пермського від­діле­н­ня Російського технічного товариства. Від 1912 значний період мешкав у Москві. Використовував форми еклектики, зокрема й т. зв. це­гляного та неоросійського стилів. Серед реалізованих проєктів у Пермі — міський театр (нині театр опери та балету, 1874—80, спільно з Р. Карвовським, у 1957—59 докорін­но реконстру­йований), Олексіївське реальне училище (нині авіаційний технікум, 1880, у 1934 надбудовано 3-й поверх), каплиця Стефана Великопермського (1882—87), жіноча учительська семінарія (нині Будинок дитячої творчості, 1885), імператорське музичне училище (нині приватні фірми, 1902), Єкатерино-Петровське училище (нині музичний коледж, 1903), Будинок працелюбства (нині школа № 84, 1912).