Претро Іполит Олександрович

ПРЕТРО́ Іполит Олександрович (31. 12. 1871(12. 01. 1872), Санкт-Петербург — 20. 12. 1937, Ленін­град, нині Санкт-Петербург) — архітектор. З походже­н­ня француз. Закінчив Вище художнє училище Санкт-Петербурзької академії мистецтв (1901). У 1902—17 — викладач, архітектор притулку принца П. Ольденбургського у Петро­граді (нині Санкт-Петербург); водночас мав обʼємну приватну проєктно-будівельну практику. У 1920—30-х рр. — головний архітектор-художник архітектурної майстерні Ленін­градської спілки художників, професор Академії мистецтв. 10 жовтня 1937 заарештований, 11 грудня того ж року за контр­революційну діяльність засуджений до роз­стрілу. Звів низку будівель у Санкт-Петербурзі в стилістиці пів­нічного модерну. Використовував форми неокласицизму та інших історичних стилів. Брав участь у забудові українських міст, зокрема Харкова та Запоріж­жя. 1914—16 звів у стильових формах модернізованого ампіру Будинок страхового товариства «Росія» на Миколаївській площі, № 1 у Харкові (нині памʼятка архітектури Палац праці, май­дан Кон­ституції; 2 березня 2022 значно по­шкоджений унаслідок російських об­стрілів).

Фотоілюстрації

×

❮ ❯

Завантажити статтю