Присяжнюк Василь Федорович

ПРИСЯЖНЮ́К Василь Федорович (20. 02. 1944, с. Вірля Баранівського, нині Звягельського р-ну Житомирської обл.) — архітектор. Член НСАУ (1974). Заслужений архітектор України (1996). Дійсний член Української академії архітектури (2000). Державна премія України в галузі архітектури (1993, 2003). Закінчив Київський інженерно-будівельний ін­ститут (1971). Працював 1960—62 на Баранівському фарфоровому заводі; 1971—76 — у Житомирській філії ін­ституту «Ді­процивіль­промбуд»; 1976—83 — завідувач від­ділу у справах будівництва та архітектури Житомирського міськвиконкому — головний архітектор Житомира; від 1983 — у Держбуді України: від 1994 — за­ступник голови у справах містобудува­н­ня та архітектури; 2006—09 — за­ступник голови, начальник Головного управлі­н­ня містобудува­н­ня, архітектури та дизайну міського середовища Київської міськради — головний архітектор Києва; від 2010 — 1-й за­ступник начальника та головний архітектор Ін­ституту генерального плану Києва. Серед реалізованих проєктів — генплан та житлово-цивільні обʼєкти забудови екс­периментально-показового с. Стара Котельня Андрушівського (нині Житомирського) р-ну Житомирської обл. (1972—74), рекон­струкція центральної площі (1974—79) та Старого бульвару (1983), критий ринок (1974), будинок партійного архіву (1976) в Житомирі, генплан Житомира (1979), генеральна схема планува­н­ня території України (2002), правила забудови Києва (2005). У 1992—2000 брав участь у роз­роблен­ні Законів України «Про основи містобудува­н­ня», «Про архітектурну діяльність» та «Про планува­н­ня і забудову територій».