Присяжнюк Василь Федорович

ПРИСЯЖНЮ́К Василь Федорович (20. 02. 1944, с. Вірля Баранівського, нині Звягельського р-ну Житомирської обл.) — архітектор. Член НСАУ (1974). Заслужений архітектор України (1996). Дійсний член Української академії архітектури (2000). Державна премія України в галузі архітектури (1993, 2003). Закінчив Київський інженерно-будівельний інститут (1971). Працював 1960–62 на Баранівському фарфоровому заводі; 1971–76 — у Житомирській філії інституту «Діпроцивільпромбуд»; 1976–83 — завідувач відділу у справах будівництва та архітектури Житомирського міськвиконкому — головний архітектор Житомира; від 1983 — у Держбуді України: від 1994 — заступник голови у справах містобудування та архітектури; 2006–09 — заступник голови, начальник Головного управління містобудування, архітектури та дизайну міського середовища Київської міськради — головний архітектор Києва; від 2010 — 1-й заступник начальника та головний архітектор Інституту генерального плану Києва. Серед реалізованих проєктів — генплан та житлово-цивільні об’єкти забудови експериментально-показового с. Стара Котельня Андрушівського (нині Житомирського) р-ну Житомирської обл. (1972–74), реконструкція центральної площі (1974–79) та Старого бульвару (1983), критий ринок (1974), будинок партійного архіву (1976) в Житомирі, генплан Житомира (1979), генеральна схема планування території України (2002), правила забудови Києва (2005). У 1992–2000 брав участь у розробленні Законів України «Про основи містобудування», «Про архітектурну діяльність» та «Про планування і забудову територій».

Завантажити статтю