Прокопович Лев Федорович
ПРОКОПО́ВИЧ Лев Федорович (18. 02. 1862, Одеса — 1934, там само) — архітектор. Закінчив Санкт-Петербурзьку академію мистецтв (1889). Працював в Одесі при міській управі, архітектором при градоначальнику, викладачем Рисувальної школи, виконував замовлення духовного відомства. Мав об’ємну приватну проєктно-будівельну практику. Використовував форми необароко та неоросійського стилю. Серед реалізованих проєктів — Пантелеймонівське Афонське подвір’я на Вокзальній площі (1892–95, з використанням ескізу М. Ніконова), церква Григорія Богослова на вулиці Старопортофранківська, № 18 (1895–96, за участі С. Ландесмана), Іллінська церква та будівлі її причту на вулиці Пушкінській, № 77, Миколаївська церква у Ботанічному саду (обидві — 1896), церква Олександра Невського на вулиці Пироговська, № 2 (1897), церква св. Павла і Наталії на Французькому бульварі, № 46 (1897–99), єпархіальний будинок на розі проспекту Олександрівський, № 6 і Поштової (кінець 19 ст.), реконструкція Спасо-Преображенського кафедрального собору (1900–03), корпуси семінарії на вулиці Канатна, № 99 (нині аграрний університет, 1901–02), житловий будинок Безсонова з мансардою на вулиці Південна, № 34 (1890), житлові будинки Дем’янової у Тюремному провулку, № 5 (1893), на вулиці Преображенська, № 3а (кінець 19 ст.), прибуткові будинки Синіциної з флігелем на вулиці Троїцька, № 7 (1891–95), Свято-Успенського монастиря на вулиці Успенська, № 13 (1899), рятувальна станція у Люстдорфі (1900, співавтор Л. Влодек) в Одесі; церква Олександра Невського у с. Яськи (1898–1903) та Свято-Миколаївська церква у с. Троїцьке (1908) Одеського пов. Херсонської губ. (нині Одеського р-ну Одеської обл.), церковно-парафіяльна школа у Єлисаветграді (нині Кропивницький, провулок Василівський, № 16, 1898). Був членом Одеського відділення Російського технічного товариства (від 1890) та «Просвіти». Брав активну участь у роботі 1-го та 2-го з’їздів російських зодчих.
Рекомендована література
- Тимофієнко В. Зодчі України кінця 18 — початку 20 століть. К., 1999.