Русаков Олег Максимович
Визначення і загальна характеристика
РУСАКО́В Олег Максимович (13. 10. 1936, Київ — 13. 12. 2023, там само) — геофізик. Доктор геолого-мінералогічних наук (1990), професор (1992). Державна премія України в галузі науки і техніки (2001). Закінчив Київський університет (1959). Працював у 1959–62 у польовій партії Південно-Казахстанської геофізичної експедиції; від 1965 — в Інституті геофізики НАНУ (Київ): 1977–95 — завідувач лабораторії морської геофізики, 1995–2003 — провідний науковий співробітник, від 2003 — головний науковий співробітник; водночас 1985–88, 1991–93 — завідувач лабораторії геофізики Наукового центру в Конакрі. Наукові дослідження: палеомагнетизм мезозойських відкладів північно-західної окраїни Донбасу та Криму; обґрунтування методики термомагнітного чищення пухких осадових порід; тонка структура магнітного поля Землі археомагнітним методом; геологія Світового океану, зокрема Індійського океану та Ґвінейського шельфу Атлантичного океану; геологічна будова Чорного моря у зв’язку з пошуком нафтогазових родовищ.
Додаткові відомості
- Основні праці
- Источники планетарных гравитационных аномалий Индийского океана // Докл. АН СССР. 1985. Т. 283, № 4 (співавт.); Thermal structure of the crust in the Black Sea: comparative analysis of magnetic and heat flow data // Marine Geophysical Research. 2014. Vol. 35 (співавт.); В погоне за призраком биогенных углеводородов в Черном море // Геология и полезные ископаемые Мирового океана. 2016. № 4; DOBRE-2 WARR profile: the Earth’s upper crust across Crimea between the Azov Massif and the northeastern Black Sea. London, 2017 (співавт.); Глобальная инвентаризация измерений концентрации свободного и растворенного в подземных водах молекулярного водорода в земной коре суши // Геофизический журнал. 2020. Т. 42, № 6.