Севбо Платон Іванович
СЕ́ВБО Платон Іванович (15. 06. 1900, с. Носовичі Мінської губ., нині Гомельської обл., Білорусь — 17. 10. 2001, Київ) — фахівець у галузі зварювального виробництва. Кандидат технічних наук (1943, без захисту дисертації). Сталінська премія (1946). Орден «За заслуги» 3-го ступеня (2000). Державні нагороди СРСР. Закінчив Київський індустріальний інститут (1930). Працював у КБ машинобудівних заводів. Від 1937 — в Інституті електрозварювання НАНУ (Київ): від 1941 — головний конструктор — керівник проєктного бюро, від 1949 — завідувач конструкторського відділу, від 1970 — консультант. Брав участь у створенні перших автоматів для дугового зварювання, керував конструюванням апаратів для зварювання танків, боєприпасів, розробив головки для автоматичного зварювання під флюсом та у захисних газах; дослідив і розробив принципи конструювання основного та допоміжного устаткування для дугового зварювання.
Додаткові відомості
- Основні праці
- Новые сварочные автоматы. К., 1945 (співавт.); Автоматическая сварка под флюсом. К.; Москва, 1948; Автосварочные установки и приспособления. К.; Москва, 1949; Аппаратура для шланговой сварки и ее применение в промышленности // Технология сварки. 1951; Комплексная механизация и автоматизация сварочного производства. К., 1964; Конструирование и расчет механического сварочного оборудования. К., 1978.
Рекомендована література
- Корнієнко О. М. Ще не старість // Дзеркало тижня. 2000, 30 черв. — 7 лип.;
- 120 років П. І. Севбо — видатному конструктору зварювального обладнання // Автоматичне зварювання. 2020. № 7.
Завантажити статтю
Людина 
