Скаб Мар’ян Стефанович
СКАБ Мар’ян Стефанович (20. 05. 1958, Чернівці) — мовознавець. Чоловік М. Скаб. Доктор філологічних наук (2002), професор (2005). Закінчив Чернівецький університет (1980). Відтоді працював у Полтавському педагогічному інституті; від 1990 — у Чернівецькому університеті: від 2004 — завідувач, від 2020 — професор кафедри історії та культури української мови. Також викладав у Бельцькому університеті (Молдова, 1996), Карловому університеті в Празі (2001), Варшавському університеті (2013–17), Педагогічному університеті (м. Краків, Польща, 2015). У 2015–19 був членом Української національної комісії з питань правопису. Наукові дослідження у галузі функційної граматики (синтаксису і морфології), лінгвістичної прагматики, культури та стилістики української мови, славістики та лінгводидактики. Брав участь у написанні низки підручників і навчальних посібників для закладів вищої освіти, укладенні словників. Співавтор (разом із дружиною) підручників з української мови для 5-х класів шкіл України з румунською (1997; 2005; 2013; 2018), молдовською (2005; 2013), польською (1999), угорською (1999; 2013) мовами навчання.
Додаткові відомості
- Основні праці
- Семантико-синтаксичні функції українського вокатива // Мовознавство. 1987. № 5; Вокативні речення сучасної української мови // Українська мова. 2002. № 1; Граматика апеляції в українській мові. Чц., 2002; Subgramatika apelace jako způsob popisu gramatického systému ukrajinštiny // Slavia. 2003. R. 72; Axiological aspects of the lexeme душа «soul» and its derivatives usedin the function of address in Ukrainian // The Soul in the Axiosphere from an Intercultural Perspective. Vol. 1. Cambridge, 2020.