Соколов Юрiй Дмитрович

СОКОЛО́В Юрiй Дмитрович (14(26). 05. 1896, станиця Лабінська, нині Краснодарського краю, РФ — 02. 02. 1971, Київ) — математик, фахівець у галузі небесної механiки. Доктор фiзико-математичних наук (1929), професор (1930), член-кореспондент АН УРСР (1939). Державні нагороди СРСР. Закiнчив Київський ІНО (1921). Від­тоді працював у Комісії прикладної математики АН УРСР, що 1933 уві­йшла до складу Iн­ституту математики АН УРСР (Київ): 1937—41, 1944—57 — завідувач від­ділу механіки, 1957—71 — завідувач від­ділу диференціальних рівнянь; водночас 1922—30 — у Київському архітектурному ін­ституті; 1929—34 — завідувач кафедри математики та механіки Київського вечірнього робітничого математичного ін­ституту; 1930—38 — завідувач кафедри математики Київського ін­ституту шкіряної промисловості; 1930—41, 1944—71 — завідувач кафедри математики Київського інженерно-будівельного ін­ституту; 1937—41 — завідувач кафедри математики Київського індустріального ін­ституту; 1943—49 — завідувач кафедри теоретичної механіки Київського університету. 1941—43 під час німецької окупації був директором Астрономічної обсерваторії Київського університету. Під час від­ступу німецьких військ її спів­робітникам дивом вдалося врятувати майно від вивезе­н­ня в Німеч­чину. В привезені німцями ящики для пакува­н­ня вони завантажили камі­н­ня, металобрухт та ганчірʼя, а самі поховалися у зна­йомих у місті. За збереже­н­ня бібліотеки та обладна­н­ня обсерваторії 1968 С. був нагороджений меда­л­лю «За оборону Києва». У 1960-х рр. ви­ступив проти закритих судів над правозахисниками. 1984 С. та його дружина Від­ділом памʼяті загиблих мучеників та героїв у Єрусалимі були ви­знані праведниками народів світу за їхню допомогу С. Зуховицькому, якого вони пере­ховували від нацистів від жовтня 1941 до листопада 1943 в своїй квартирі та в Астрономічній обсерваторії. Основні напрями дослiдже­н­ня: небесна механiка, якiсна теорiя диференцiальних рiвнянь, теорiя фiльтрацiї, на­ближенi методи. Зробив значний внесок у роз­вʼяза­н­ня про­блеми n тiл, роз­винув теорiю особливих траєкторiй системи n вiльних матерiальних точок, що взаємодiють за загальним законом, дослiдив поведiнку траєкторiй бiля моменту парного та потрiйного спiв­удару, встановив десять випадкiв iнтегровностi рiвнянь руху в гiперелiптичних функцiях, довiв iснува­н­ня руху, в якому тiла за скiнчений промiжок часу можуть необмежено вiд­далятися, дослiдив задачу про просторовий гомо­графічний рух системи вiльних матерiальних точок. З причини недовіри за пере­бува­н­ня на окупованій території після закінче­н­ня війни вимушений був змінити тематику наукових досліджень з небесномеханічних задач на теорію фільтрації з ка­налів та динаміку шахтних канатів. Роз­робив практичні рекомендації для інженерів-гідротехніків.

Завантажити статтю