Соколов Юрiй Дмитрович

СОКОЛО́В Юрiй Дмитрович (14(26). 05. 1896, станиця Лабінська, нині Краснодарського краю, РФ — 02. 02. 1971, Київ) — математик, фахівець у галузі небесної механiки. Доктор фiзико-математичних наук (1929), професор (1930), член-кореспондент АН УРСР (1939). Державні нагороди СРСР. Закiнчив Київський ІНО (1921). Відтоді працював у Комісії прикладної математики АН УРСР, що 1933 увійшла до складу Iнституту математики АН УРСР (Київ): 1937–41, 1944–57 — завідувач відділу механіки, 1957–71 — завідувач відділу диференціальних рівнянь; водночас 1922–30 — у Київському архітектурному інституті; 1929–34 — завідувач кафедри математики та механіки Київського вечірнього робітничого математичного інституту; 1930–38 — завідувач кафедри математики Київського інституту шкіряної промисловості; 1930–41, 1944–71 — завідувач кафедри математики Київського інженерно-будівельного інституту; 1937–41 — завідувач кафедри математики Київського індустріального інституту; 1943–49 — завідувач кафедри теоретичної механіки Київського університету. 1941–43 під час німецької окупації був директором Астрономічної обсерваторії Київського університету. Під час відступу німецьких військ її співробітникам дивом вдалося врятувати майно від вивезення в Німеччину. В привезені німцями ящики для пакування вони завантажили каміння, металобрухт та ганчір’я, а самі поховалися у знайомих у місті. За збереження бібліотеки та обладнання обсерваторії 1968 С. був нагороджений медаллю «За оборону Києва». У 1960-х рр. виступив проти закритих судів над правозахисниками. 1984 С. та його дружина Відділом пам’яті загиблих мучеників та героїв у Єрусалимі були визнані праведниками народів світу за їхню допомогу С. Зуховицькому, якого вони переховували від нацистів від жовтня 1941 до листопада 1943 в своїй квартирі та в Астрономічній обсерваторії. Основні напрями дослiдження: небесна механiка, якiсна теорiя диференцiальних рiвнянь, теорiя фiльтрацiї, наближенi методи. Зробив значний внесок у розв’язання проблеми n тiл, розвинув теорiю особливих траєкторiй системи n вiльних матерiальних точок, що взаємодiють за загальним законом, дослiдив поведiнку траєкторiй бiля моменту парного та потрiйного спiвудару, встановив десять випадкiв iнтегровностi рiвнянь руху в гiперелiптичних функцiях, довiв iснування руху, в якому тiла за скiнчений промiжок часу можуть необмежено вiддалятися, дослiдив задачу про просторовий гомографічний рух системи вiльних матерiальних точок. З причини недовіри за перебування на окупованій території після закінчення війни вимушений був змінити тематику наукових досліджень з небесномеханічних задач на теорію фільтрації з каналів та динаміку шахтних канатів. Розробив практичні рекомендації для інженерів-гідротехніків.

Завантажити статтю