Хитько Алла Василівна
ХИТЬКО́ Алла Василівна (08. 10. 1925, м. Миргород, нині Полтавської обл. — 26. 05. 2005, м. Коростень Житомирської обл.) — художниця порцеляни. З роду відомих у Миргороді мистців, що малювали портрети, народні картини, ікони, вивіски, займалися оздоблювальними роботами, дизайном. Закінчила Миргородський керамічний технікум (1951; викладачі В. Панащатенко, Г. Павелко, М. Мірошниченко). Працювала художником у художній лабораторії Коростенського фарфорового заводу (1951–91). Створювала вироби, оздоблені українськими візерунками, як виставкові, так і для масового використання. Учасниця мистецьких виставок у Києві (початок 1950-х рр.), Москві (1960, 1968, 1973), Житомирі, Вільнюсі (обидві — 1971), закордонних і міжнародних виставок-ярмарків, зокрема в Ляйпцизі (Німеччина), Заґребі (обидві — 1974). Деякі твори Х. зберігаються в Національному музеї українського народного декоративного мистецтва (Київ), Музеї кераміки Миргородського художньо-промислового коледжу, Коростенському, Миргородському та Житомирському краєзнавчих музеях, Літературно-меморіальному музеї Лесі Українки (м. Звягель Житомирської обл.).
Додаткові відомості
- Основні твори
- декоративні вази — «Квіти» (1958), «Верба» (1971); набори — для сніданку (1963), лікеру «Полісся» (1967), десерту «Весільний подарунок» (1970), фруктів «Польові квіти» (1971); столові сервізи — «Чарівний» (1968), «Мережка», «Веснянка» (обидва –1970); декоративні тарелі — з портретами Т. Шевченка (1969, 1989) та Лесі Українки (1971), «Веснянка», «Жоржини» (обидві — 1970), з ілюстрацією «Лукаш та Мавка», із зображенням пам’ятника Б. Хмельницькому в Києві (обидві — 1989); стіл із сервізом «Маріїнський» (21 предмет) в одному із залів Маріїнського палацу в Києві (1987; форми М. Трегубова).
Рекомендована література
- Ханко В. М. Миргород як осередок керамічної освіти в Україні. Х., 2021;
- Карпінська-Романюк Л. Л. Український фарфор XX століття Коростенського фарфорового заводу. К., 2023.