Павлій Павло Данилович
ПАВЛІ́Й Павло Данилович (22. 06(05. 07). 1912, с. Старомихайлівка Бахмутського пов. Катеринославської губ., нині смт Донецького р-ну Донецької обл. — 31. 12. 1990, Київ) — фольклорист, літературознавець. Кандидат філологічних наук (1963). Учасник 2-ї світової війни. Бойові нагороди. Закінчив Харківський інститут народної освіти (1933). Працював 1936–37 в. о. доцента кафедри української літератури Ніжинського педагогічного інституту (Чернігівська обл.). Від 1937 — в Інституті українського фольклору АН УРСР (згодом Інститут мистецтвознавства, фольклору та етнографії АН УРСР, Київ): науковий секретар, науковий співробітник відділу словесного фольклору, 1946–72 — вчений секретар, науковий співробітник відділу фольклористики. Заступник головного редактора журналу «Народна творчість та етнографія» (1959–63). Вивчав український героїчний епос, українську літературу 19 — поч. 20 ст., історію української фольклористики. Написав декілька розділів («Думи», «Трудові пісні» та ін.) до книги «Українська народна поетична творчість» (1955; 1958). Упорядник збірника «Українські народні думи» (1953); співупорядник збірника «Українські народні думи та історичні пісні», «Народні співці Радянської України» (обидва — 1955). Брав участь у підготовці, написанні і виданні багатотомної серії «Історія міст і сіл України». Уклав «Бібліографічний покажчик літератури з фольклору 1945–1963» (співавт.; усі — Київ).
Додаткові відомості
- Основні праці
- До питання про походження народних дум // Народна творчість. 1940. № 4; Героїчна поезія українського народу // Укр. нар. думи та істор. пісні. К., 1955.
Рекомендована література
- Павло Данилович Павлій (Некролог) // Народна творчість та етнографія. 1991. № 3.
Завантажити статтю
Людина 
