Павлусенко Павло Кирилович
Визначення і загальна характеристика
ПАВЛУСЕ́НКО Павло Кирилович (10. 10. 1922, с. Хижинці Вінницького пов. Подільської губ., нині Вінницького р-ну Вінницької обл. — 26. 04. 1998, смт Тиврів, нині Вінницького р-ну) — бандурист. Закінчив Вінницький педагогічний інститут. Учасник 2-ї світової війни. З дитинства виявляв музичні здібності, майстрував музичні інструменти і сам підбирав мелодії. 1935 його двоюрідний брат А. Павлусенко придбав собі кобзу і навчив на ній грати П. Згодом удосконалював техніку гри, почав виступати як бандурист і вчити грі на цьому інструменті вихованців дитячого будинку, де працював. У репертуарі переважали народні пісні («Ой горе тій чайці», «Взяв би я бандуру», а також багато жартівливих), виконував пісні «Верховино, мати моя» М. Машкіна, «Червоні маки» Р. Савицького та ін. Мешкав у смт Тиврів, працював вихователем у школі-інтернаті, керував духовим оркестром.