Швебс Генріх Іванович

Визначення і загальна характеристика

ШВЕБС Генріх Іванович (01. 06. 1929, с. Раньково Ленінградської обл. — 18. 01. 2003, Одеса) — географ, еніолог. Кандидат технічних (1959), доктор географічних (1972) наук, професор (1974). Державна премії України в галузі науки і техніки (1993). Закінчив Одеський гідрометеорологічний інститут (1954, нині Одеський екологічний університет), де 1957–73 працював: 1960–62 — декан гідрологічного факультету, 1963–65 — завідувач кафедри гідрометрії і руслових процесів, 1965–73 — доцент кафедри гідрології і гідрометрії. Від 1973 — в Одеському університеті: професор, завідувач кафедри фізичної географії (від 1990 — фізичної географії і природокористування), 1975–79 — проректор з наукової роботи. Наукові дослідження: формування та розроблення методів кількісної оцінки водної ерозії ґрунту та стоку річкових наносів; розроблення наукових основ раціонального природокористування, зокрема обґрунтування раціонального використання ерозійно-небезпечних земель. Розробив логіко-математичну модель раціонального використання земельних ресурсів, на основі якої згодом сформулював більш загальну модель раціонального використання відновлюваних природних ресурсів. Запропонував концепцію ерозійної системи ландшафту, її структури, принципів функціонування та оптимізації, згодом на її основі — обґрунтування ґрунтозахисної контурно-меліоративної системи землеробства. Розробив концепції природно-господарських територіальних систем та агроландшафтних систем. Загальновизнаним є внесок Ш. в теорію та практику ландшафтознавства, соціальної та агроекології, розвиток геоінформаційних досліджень в Україні, а також у розроблення нетрадиційної науково-езотеричної філософської концепції організації світу. З ініціативи Ш. на геолого-географічному факультеті було відкрито нову спеціалізацію «Географічні інформаційні системи та технології» та навчальну ГІС-лабораторію. Ш. заснував низку наукових шкіл, зокрема з теоретичних основ раціонального використання земельних ресурсів, теоретичного та прикладного ерозієзнавства, еніогеографії. Був головою Одеського відділення Українського географічного товариства.

Завантажити статтю