Шаповалов Віктор Олександрович

ШАПОВА́ЛОВ Віктор Олександрович (09. 11. 1950, м. Ворошилов­град, нині Луганськ) — фахівець у галузі металургії та електрозварюва­н­ня. Доктор технічних наук (2004), професор (2012), член-кореспондент НАНУ (2018). Заслужений діяч науки і техніки України (2021). Премія імені Є. Патона НАНУ (2017). Закінчив Ворошилов­градський машинобудівний ін­ститут (1972), де 1972—78 й працював. Від 1981 — в Ін­ституті електрозварюва­н­ня НАНУ (Київ): 2000—21 — завідувач від­ділу плазмово-шлакової металургії, від 2021 — за­ступник директора з наукової роботи. Зробив значний внесок у роз­виток теорії та створе­н­ня технологій і обладна­н­ня для вирощува­н­ня монокри­сталів тугоплавких металів з викори­ста­н­ням комбінованого плазмово-індукційного на­гріва­н­ня. Виростив супервеликі орієнтовані профільовані монокри­стали вольфраму та молібдену у ви­гляді пластин, що дало змогу роз­вʼязати задачі отрима­н­ня монокри­сталічного широкоформатного прокату, виготовле­н­ня дзеркал потужних лазерів, мішеней для роз­пилюва­н­ня в електроніці, антикатодів для потужних рентґенівських ламп тощо. Ш. і колектив, яким він керує, за­ймаються плазмово-дуговим та індукційним пере­плавом неконтактної шихти, а також компактува­н­ням металевої шихти під дією тиску з попереднім на­гріва­н­ням електричним струмом. Працюючи над під­вище­н­ням ресурсу роботи потужних металургійних плазмотронів, теоретично об­ґрунтував і на цій основі за­пропонував металургійні плазмотрони нової кон­струкції потужністю 1—1,5 МВт і ресурсом роботи 500—600 год. Нині створює новітні плазмові технології від­новле­н­ня кремнію із сполук, роз­робляє високо­продуктивні технології отрима­н­ня профільованих мульті- та монокри­сталічних зливків. Автор статей в ЕСУ, зокрема «Плазмова металургія».

Завантажити статтю