Паризит

ПАРИЗИ́Т — мінерал, флуоркарбонат кальцію та рідкісних земель острівної будови. Ві­домий від 1845. На­званий на честь Дж. Париза — власника рудника Мусо у Колумбії, де вперше зна­йдено мінерал. Кри­сталохімічна формула Ca(Ce, La)₂(CO₃)₃F₂. Типові домішки: лантаніди та Y. Моноклін­ний, політипи 2М, 3R, 6R. До групи П. належать П.-(La) і П.-(Nd). Кри­стали псевдогексагональні, пірамідальні, псевдо­призматичні зі скіпетроподібними голівками. Часто неоднорідні, містять мікро­скопічні прошарки бастнезиту-(Ce), синхизиту-(Ce), рентгеніту-(Ce) і кордиліту-(Ce). Рожеві, жовті та без­барвні, після вивітрюва­н­ня — коричневі, бурі. Мінерал крихкий, блиск скляний, з перламутровим від­ливом на площинах спайності. Про­зорий або просвічує. Злам нерівний, часто раковистий. Ясна спайність по (0001) помітна у змінених кри­сталів. Густина 4,3—4,4. Твердість 4,5. Роз­чин­ний у гарячих сильних кислотах. Типовий гідротермальний мінерал родовищ, повʼязаних з лужними інтрузіями, де трапляється разом із кальцитом і флюоритом, є у карбонатитах, кімберлітах, деяких гранітних пегматитах. Су­проводжує бастнезитові руди у родовищах Баян-Обо (Китай) і Маунтин-Пасс (США). Інші знахідки: Ланґесунд-фіорд (Норвегія), Куінсі (США). В Україні рідкісний, поодинокі знахідки гіпідіоморфних зерен ві­домі в камерних пегматитах Волині, апо­гранітах камʼяномогильного комплексу в Приазовʼї, метасоматитах Криворіж­жя, соляних штоках Дні­провсько-Донецької западини та Донбасу. Локалізовані в зоні Кальміуського роз­лому в Східному Приазовʼї прояви П. повʼязані з флюорит-карбонатними жилами. Для жильного П. характерний непо­стійний вміст Ca через вростки синхизиту. В соляних штоках Дні­провсько-Донецької западини зна­йдено кри­стали дипірамідального габітусу.