Паризит

ПАРИЗИ́Т  — мінерал, флуоркарбонат кальцію та рідкісних земель острівної будови. Відомий від 1845. Названий на честь Дж. Париза — власника рудника Мусо у Колумбії, де вперше знайдено мінерал. Кристалохімічна формула Ca(Ce, La)₂(CO₃)₃F₂. Типові домішки: лантаніди та Y. Моноклінний, політипи 2М, 3R, 6R. До групи П. належать П.-(La) і П.-(Nd). Кристали псевдогексагональні, пірамідальні, псевдопризматичні зі скіпетроподібними голівками. Часто неоднорідні, містять мікроскопічні прошарки бастнезиту-(Ce), синхизиту-(Ce), рентгеніту-(Ce) і кордиліту-(Ce). Рожеві, жовті та безбарвні, після вивітрювання — коричневі, бурі. Мінерал крихкий, блиск скляний, з перламутровим відливом на площинах спайності. Прозорий або просвічує. Злам нерівний, часто раковистий. Ясна спайність по (0001) помітна у змінених кристалів. Густина 4,3–4,4. Твердість 4,5. Розчинний у гарячих сильних кислотах. Типовий гідротермальний мінерал родовищ, пов’язаних з лужними інтрузіями, де трапляється разом із кальцитом і флюоритом, є у карбонатитах, кімберлітах, деяких гранітних пегматитах. Супроводжує бастнезитові руди у родовищах Баян-Обо (Китай) і Маунтин-Пасс (США). Інші знахідки: Ланґесунд-фіорд (Норвегія), Куінсі (США). В Україні рідкісний, поодинокі знахідки гіпідіоморфних зерен відомі в камерних пегматитах Волині, апогранітах кам’яномогильного комплексу в Приазов’ї, метасоматитах Криворіжжя, соляних штоках Дніпровсько-Донецької западини та Донбасу. Локалізовані в зоні Кальміуського розлому в Східному Приазов’ї прояви П. пов’язані з флюорит-карбонатними жилами. Для жильного П. характерний непостійний вміст Ca через вростки синхизиту. В соляних штоках Дніпровсько-Донецької западини знайдено кристали дипірамідального габітусу.

Фотоілюстрації

×

❮ ❯

Завантажити статтю