Пахноліт

ПАХНОЛІ́Т (від грец. πάχνη — іній, мороз та ...літ) — мінерал, водний алюмофторид натрію й кальцію острівної будови. Формула: NaCa[AlF₆]•H₂О. Вперше виявлений на зразках кріоліту з шахти Івіґтут (Ґренландія). Названий німецьким геологом і мінералогом А. Кнопом саме так, тому що П. утворював на зразках кріоліту кірку, схожу на іній (1863). Моноклінний, призматичний вид симетрії. Утворює тонкі, призматичні та смугасті кристали розміром до 8 см зі склоподібним блиском на поверхні. Спайність добра до нечіткої. Злам нерівний. Крихкий. Твердість 3. Оптичні властивості: від прозорого до напівпрозорого. Колір: безбарвний до білого; безбарвний у прохідному світлі. Блиск склоподібний. Мінерал рідкісний, в усьому світі задокументовано близько 20 місць його виявлення (2020). В Україні відомий у метасоматитах Сущано-Пержанської зони в прожилках з фторидами. Описаний також у вигляді зерен неправильної форми і короткопризматичних кристалів у порожнинах вилуговування. Розміри зерен та їхніх агрегатів 0,1–1 мм, розміри кристалів 0,3–0,5 мм, зрідка до 1 мм. Спайність слабко виражена в одному напрямку, що відрізняє його від подібного томсеноліта.

Рекомендована література

1. A. Knop. Ueber Pachnolith, ein neues Mineral // Annalen der Chemie und Pharmacie. 1863. Bd. 127;
   Google Scholar Internet
2. Юрк Ю. Ю., Гуров Е. П., Гурова Е. П. Особенности минералогии фтора Украинского кристаллического щита. К., 1973;
   Google Scholar Internet
3. Минералы Украины: Краткий справоч. К., 1990.
   Google Scholar Internet

Фотоілюстрації

×

❮ ❯

Завантажити статтю