Пеліканіт

ПЕЛІКАНІ́Т — рідкісна гірська порода. На­звана за прі­звищем литовського дослідника В. Пелікана. За хімічним складом близька до первин­них каолінів. Утворюється при роз­кла­дан­ні кри­сталічних порід, пере­важно гранітоїдів. Як і в первин­них каолінах, добре зберігаються зерна кварцу, а польові шпати заміщуються каолінітом. Часто з П. повʼязані прояви опалу. За фізико-механічними показниками близький до вапняку. У 1830-х рр. Г. Яковицький цим терміном на­звав білу (колір спричинений каолінітом) порфіроподібну породу з напів­опалом, роз­винену на гранітах Поді­л­ля. В його інтер­претації П. — первісна порода. 1871 В. Блюмель ґрунтовно описав пеліканітизований граніт Поді­л­ля, який, за його даними, містив П., кварц і мінерали близькі за складом до пірофіліту. П. він ідентифікував як аморфний водний силікат, близький до цимоліту. Сучасна інтер­претація: П. — суміш опалу з каолінітовими мінералами, що виникли внаслідок заміще­н­ня польових шпатів. Пеліканітизовані граніти виявлено в Житомирській, Київській, Він­ницькій, Черкаській, Кірово­градській й Дні­пропетровській областях. Формува­н­ня опалу в пеліканітизованих гранітах Українського щита пояснюють двояко: або гідротермальною діяльністю в зонах глибин­них роз­ломів, або повʼязують з утворе­н­ням первин­них каолінів і пеліканітизацією гранітоїдів у гіперген­них умовах. П. використовують як будівельний матеріал. Легше, ніж граніт, під­дається оброблен­ню.

Фотоілюстрації

×

❮ ❯

Завантажити статтю