Пеліканіт

Визначення і загальна характеристика

ПЕЛІКАНІ́Т  — рідкісна гірська порода. Названа за прізвищем литовського дослідника В. Пелікана. За хімічним складом близька до первинних каолінів. Утворюється при розкладанні кристалічних порід, переважно гранітоїдів. Як і в первинних каолінах, добре зберігаються зерна кварцу, а польові шпати заміщуються каолінітом. Часто з П. пов’язані прояви опалу. За фізико-механічними показниками близький до вапняку. У 1830-х рр. Г. Яковицький цим терміном назвав білу (колір спричинений каолінітом) порфіроподібну породу з напівопалом, розвинену на гранітах Поділля. В його інтерпретації П. — первісна порода. 1871 В. Блюмель ґрунтовно описав пеліканітизований граніт Поділля, який, за його даними, містив П., кварц і мінерали близькі за складом до пірофіліту. П. він ідентифікував як аморфний водний силікат, близький до цимоліту. Сучасна інтерпретація: П. — суміш опалу з каолінітовими мінералами, що виникли внаслідок заміщення польових шпатів. Пеліканітизовані граніти виявлено в Житомирській, Київській, Вінницькій, Черкаській, Кіровоградській й Дніпропетровській областях. Формування опалу в пеліканітизованих гранітах Українського щита пояснюють двояко: або гідротермальною діяльністю в зонах глибинних розломів, або пов’язують з утворенням первинних каолінів і пеліканітизацією гранітоїдів у гіпергенних умовах. П. використовують як будівельний матеріал. Легше, ніж граніт, піддається обробленню.

Фотоілюстрації

×

❮ ❯

Завантажити статтю