Пентландит
Визначення і загальна характеристика
ПЕНТЛАНДИ́Т — мінерал, сульфід. Формула: (FeNi)9S8. Названий на честь ірландського вченого Д.-Б. Пентланда, який відкрив мінерал 1856 у м. Садбері (провінція Онтаріо, Канада). Містить (%): Fe — 32,55; Ni — 34,22; S — 33,23. Домішки: Со (до 50 %), Ag, Se. Кубічна сингонія, гексаоктаедричний вид. Утворює зернисті агрегати. Як продукт розпаду твердого розчину, наявний у піротині у вигляді домішок. Ізотропний, блиск металічний, непрозорий. Спайність недосконала. Риска світло-бронзово-коричнева. Злам раковистий, крихкий. Густина 4,6–5. Твердість 3,5–4. Генезис магматичний, гідротермальний, пов’язаний з диференційованими мафіт-ультрамафітовими комплексами. П. є найважливішим рудним мінералом нікелю і поширений у сульфідних мідно-нікелевих рудах. Він утворює суцільні масивні руди та вкрапленість разом із халькопіритом, піротином у родовищах: Садбері, Томпсон у Канаді, Бушвельд, Інсізва у Південно-Африканській Республіці, Талнах, Камбалда, Маунт-Кейт в Австралії, Брюванн у Норвегії. Наявність мінералу зафіксована в кімберлітах, метеоритах, підводних гідротермальних рудах, метаосадових породах. В Україні поширений переважно серед порід основного складу, збагачених на нікель, у метаморфічних комплексах. Рудні концентрації П. відомі в мафіт-ультрамафітах Кам’янського, Прутівського, Залізняківського масивів (Волинський мегаблок Українського щита).